Основні властивості серцевого м’яза
Збудливість – здатність переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників. Під час збудження серця утворюється електричний струм, що реєструється гальванометром у вигляді електрокардіограми.
Провідність – здатність розповсюджувати збудження, що виникло на будь-якій ділянці, по всьому серцю. При нормальній провідності відділи серця збуджуються у певному порядку. У нормі імпульси проводяться від синусового вузла до м’яза передсердь і шлуночків. Найбільшу провідність має провідна система серця.
Скоротливість – здатність м’язової тканини серця скорочуватися під впливом збудження. Сила скорочення серцевого м’яза прямо пропорційна початковій довжині м’язових волокон.
Автоматизм – здатність серця скорочуватися під впливом імпульсів, що виникають у самому серці. У нормі найбільший автоматизм мають клітини синусового вузла, що розташований у правому передсерді.
Рефрактерність — неможливість збуджених клітин міокарду знову активізуватися при виникненні додаткових імпульсів. Розрізняють абсолютну і відносну рефрактерність. Під час абсолютної рефрактерності на серце не впливають імпульси будь-якої сили. Під час відносного рефрактерного періоду серце здатне до збудження, якщо сила імпульсу, що надходить, є більшою за звичайну.