“Великий льох” Шевченко історія створення
Великий льох – алегорична поема Тараса Шевченка, що датована 21 жовтня 1845 р., в селі с. Мар’їнське.
Первісний текст не відомий. Наприкінці жовтня 1845 р., перебуваючи на Полтавщині й зустрівшись з О. С. Афанасьєвим-Чужбинським, Шевченко ознайомив його з містерією “Великий льох”, яка тоді ще не мала назви.
Після повернення до Києва Шевченко десь у квітні – червні 1846 р. переписав “Великий льох” разом з іншими своїми творами з невідомого автографа до рукописної збірки “Три літа”. Згодом поет вносив багато правок до свого твору.
У середині 1840-х років, до арешту поета 5 квітня 1847 р., деякі фрагменти твору починають поширюватись у рукописних списках, зокрема у колі учасників Кирило-Мефодіївського братства. Під час арештів кирило-мефодіївців списки “Великого льоху” відібрано у В. М. Білозерського та М. І. Костомарова
Після арешту Шевченка, в роки його заслання, початок містерії переписав О. М. Бодянський, частину тексту мав М. О. Максимович. Два розділи твору: “Три ворони” та “Три лірники”, тобто рядки, після повернення із заслання мав П. О. Куліш. Це був, найімовірніше, список зі списку (копій) низки творів поета зі збірки “Три літа”, зробленого А. І. Лизогубом під час перебування поета в нього у Седневі в лютому – березні 1847 р. За свідченням Л. М. Жемчужникова в пізніших листах до О. Я. Кониського, А. І. Лизогуб власноручно переписав низку цих творів для нього, а він ознайомив з ними й П. О. Куліша. З невстановленого неповного й недосконалого списку містерію наприкінці 50-х років XIX ст. переписав І. М. Лазаревський. Список І, М. Лазаревського не відбивав остаточного тексту “Великого льоху”, створеного у збірці “Три літа”, і містив багато спотворень та перекручень. Переглядаючи його після повернення із заслання, Шевченко зробив численні виправлення, частину спотворень усунув, частково відновив варіанти збірки “Три літа”, подекуди створив нові, проте, зроблені з пам’яті, ці правки не усунули всіх спотворень і відмін від тексту збірки “Три літа”.