“Їхав козак за Дунай” – автор, тема, ідея, жанр, композиція, художні засоби.
“Їхав козак за Дунай” аналіз пісні
Автор “Їхав козак за Дунай” – С. Климовський
Тема “Їхав козак за Дунай”: зображення зворушливого розлучення козака з дівчиною, через його участь у військових подіях за Дунаєм.
Ідея “Їхав козак за Дунай”: возвеличення щирого почуття, яке випробовується часом і життєвими обставинами.
Основна думка: Тебе ж, мила, не забуду, / Поки жив на світі буду. / Коли умру на війні – /Поплач обо мні.
Жанр “Їхав козак за Дунай”: літературна пісня, інтимна лірика.
Композиція “Їхав козак за Дунай”
Твір побудований у формі діалогу між козаком та його коханою.
Художні засоби “Їхав козак за Дунай”
Звертання: “Дівчино, прощай”, “Ти, конику вороненький…”,
“Постій, постій, козаче…”, “Ти будь здоров, мій миленький”,
“Тебе ж, мила, не забуду”.
Епітети: “коник вороненький”, “білі ручки”, “ясні очі”.
Повтори: “постій, постій…”, “мила… миленький”.
Метафора: “ручок не ламай”, “ясних очей не стирай”. Зменшувально-пестливі форми слів: “миленький”, “вороненький”, “коник”, “ручок”.
Історія написання “Їхав козак за Дунай”
С. Климовський став автором надзвичайно популярної пісні “Їхав козак за Дунай”, яку дуже любили в Україні ще за його життя. Історію пісні, як і біографію її автора С. Климовського, дослідив видатний український літературознавець Г. Нудьга (“Літературна Україна” за 6 серпня 1969 р.).
Оригінал пісні не зберігся. Її текст уперше був опублікований у збірці “Російські народні пісні” (Прага, 1790; друге видання – 1806). Слова з нотами вперше надрукував у Петербурзі гітарист Генглез у 1796 році. До цих найстаріших друкованих текстів нові покоління додали щось своє, але основа пісні збереглася. Під впливом пісні “Їхав козак за Дунай” написали свої твори українські поети Л. Боровиковський, О. Шпигоцький.
Найповніший текст пісні подав Михайло Максимович у збірці 1827 року з такою приміткою: “Сія відома пісня створена козаком С. Климовським, якому, можливо, належить і багато інших, що однако ж стало невідомим, як і взагалі ми не знаємо авторів народних пісень”.
Більше ста років варіант пісні зі збірки Максимовича пере – друковували в різних етнографічних виданнях та пісенниках без змін.
Світова слава пісні “Їхав козак за Дунай”
У 1808 р. твір “Їхав козак за Дунай” сягнув Західної Європи. Спочатку він став дуже популярним у Німеччині.
Німецький поет-романтик Тігдем та його приятель французький економіст й історик Сісмонді, почувши пісню від слуг якогось пана з України, були зачаровані й одразу ж переклали її кожний рідною мовою. У 1809 році Тігдем опублікував свій переклад і ноти в популярному кишеньковому виданні В. Беккера під назвою “Козак та його дівчина”.
Фортепіанні варіації за її темою написав видатний німецький композитор Г. Вебер. Геніальний німецький композитор Людвіг Ван Бетховен, який творчо використовував мелодії українських народних пісень, імовірно, почув пісню “Їхав козак за Дунай” у родині дипломатичного посланника Російської імперії у Відні Андрія Розумовського, сина останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Бетховен написав у 1816 році на основі цієї пісні варіацію для фортепіано з флейтою, а потім опрацював для збірки пісень народів Європи, надавши українській мелодії елегійності та урочистості. Поширилася пісня Климовського й у Франції. Її французький текст з нотами вміщено в кількох виданнях на початку ХІХ ст.
У 40-х рр. ХІХ ст. перероблена Тігдемом пісня, якій він, зберігши українську мелодію, надав рис сентиментального романсу, стала улюбленою в Німеччині.
З Німеччини пісня потрапила до Австрії та Чехії, де з’явилося два переклади чеською – Ганки і Челаховського (1822). З українського оригіналу також було зроблено і англійський переклад, надрукований у Лондоні в 1816 році. Польською мовою пісню переклав Бродзінський (1817), а на музику її поклав польський скрипаль Кароль Літинський і видав у Львові 1833 року. Італійською мовою пісню з нотами надрукували 1895 року. В Угорщині текст було настільки змінено, що не залишилося ні козака, ні дівчини, але українська мелодія збереглася, за винятком кінцівки, що нагадувала чардаш.
Григорій Нудьга так пояснює привабливість і унікальну популярність української пісні в багатьох країнах Європи: “Насамперед – природнє вираження особистих і громадських почуттів героя, його вірність обов’язку і коханню, чистота переживань і настроїв, проста, прозора і в своїй основі оптимістична музика, складена в ля мінорі з відхиленням у середній частині до параллельного мажору. Виникла вона на грунті української пісні й романсової творчості. На початку ХІХ століття такі твори мали успіх”.
Отож не диво, що народжена на Україні пісня з гучною славою облетіла майже всю Європу.
Значення поетичного твору С. Климовського
На основі пісні К. Ковос написав оперу. Піснею Климовського скористалися О. Пушкін (“Козак”), О. Дельвіг (“Поляк”), за її темою і на основі української мелодії російський поет-пісняр Мерзляков створив популярний російський романс “В час разлуки пастушок”. Російський письменник Салтиков-Щедрін у “Пошехонській старині” повідомляв, що у найвіддаленіших куточках Росії кожна баришня, яка не хотіла відставати від моди, виконувала пісню-романс “Їхав козак за Дунай”. Дещо переробивши мелодію, російські солдати співали її на похоронах загиблих товаришів.