Вірш Лі Бо “Входжу в річку…” та його аналіз наведені в цій статті.
Лі Бо “Входжу в річку”
Входжу в річку, грає осіння вода…
люблю свіжість цих лілій…
зриваю квіти, граюсь перлинами на пелюстках,
хвилюється заводь…
Дивна ця година… громадяться шовкові хмари…
хотів би подарувати це все тому, хто за далеким небокраєм;
з тим, про кого думаю, нам не зустрітись більше…
в горі й надії дивлюся туди… північний вітер в обличчя.
Лі Бо “Входжу в річку” аналіз
У вірші використовується прийом психологічного паралелізму: описи природи чергуються з описами внутрішнього світу ліричного героя, його самозаглибленим розмірковуванням.
Тема “Входжу в річку” – нерозривність душевного світу людини з природою. Це розповідь про красу, яку він тонко відчуває на узбережжі: грає осіння вода, громадяться шовкові хмари, бадьорить свіжість лілій… Всю цю красу він хотів би подарувати одній людині, але її немає поруч, і мабуть, вже не буде ніколи. Мотиви розлуки, душевного щему, дисгармонії людського життя переплітаюься з мотивами природної гармонії.
Ліричний герой сумує, він хотів би милуватися прекрасним осіннім краєвидом разом із тією людиною, з якою розлучений, вочевидь, зі своїм другом.)
Образи природи – прекрасні лілії з перлинами води на пелюстках – метафора; шовкові хмари – метафора.
Лі Бо написав про осінь, бо ця пора року – символ угасання, наближення до зими, про яку нагадує в останньому рядку північний вітер. Цей порядок, “природний шлях” не здолати, як часто не змінити людині і свою долю.
Автор поезії часто використовує три крапки. Три крапки – це пауза, символ зупинки, роздумів. Ліричний герой неквапливо спостерігає за природою, милується нею, але це не відволікає його від власного сумного настрою. Три крапки свідчать про потік думок ліричного героя, немовби їх обірваність, змішаність думок про природу та власні негаразди.