Джером Девід Селінджер коротка біографія викладена в цій статті.
Джером Девід Селінджер біографія скорочено
Джером Девід Селінджер – американський письменник, основним твором якого є шедевр “Ловець у житі” (1951).
Народився 1 січня 1919 року в Нью-Йорку.
У 1936 році Джером закінчив військове училище в м. Веллі-Фордж, штат Пенсільванія. Тут відбувся його літературний дебют: Джером написав три строфи для шкільного гімну, який, до речі, виповнюється і по сей день. Влітку, в 1937 році Джером слухає лекції в Нью-Йоркському університеті, в 1937-1938 їде в Австрію та Польщу (тут в Бидгощі він за вказівкою батька вивчає виробництво ковбас).
Повернувшись на батьківщину, в 1938 році відвідує лекції в Урсинус-коледжі (Пенсільванія). У 1939 році вступає до Колумбійського університету, де слухає курс лекцій про короткі розповіді, який читав редактор журналу “Сторі” У. Бернетт. Жоден з вищих навчальних закладів Джером так і не закінчив, не виявивши ні особливих успіхів, ні кар’єрних устремлінь, чим викликав невдоволення батька, з яким він врешті-решт посварився назавжди.
У 1942 році був призваний в армію, закінчив офіцерсько-сержантську школу військ зв’язку, в 1943 році в чині сержанта був переведений в контррозвідку і направлений в м. Нашвілл (Теннессі). 6 червня 1944 сержант Селінджер в складі відділу контррозвідки 12-го піхотного полку 4-ї піхотної дивізії брав участь у висадці десанту в Нормандії. Працював з військовополоненими, брав участь у визволенні декількох концтаборів.
Письменницька кар’єра Селінджера почалася з публікації коротких оповідань у нью-йоркських журналах. Його перше оповідання “Молоді люди” (The Young Folks) було опубліковане в 1940 році в журналі “Story”, заснованому Уітом Бернеттом. Першу серйозну популярність Селінджеру принесло коротке оповідання “Добре ловиться рибка-бананка” (1948) – історія одного дня з життя Симора Гласса і його дружини. В кінці 1940-х став вивчати дзен-буддизм.
Через одинадцять років після першої публікації, 16 липня 1951 року, виходить друком єдиний роман Селінджера “Ловець у житі” або “Над прірвою у житі” (1951), над яким письменник працював з 1941 року. Роман зустрів дружне схвалення критики і до сих пір зберігає популярність.
На час виходу роману в різних періодичних виданнях вже були опубліковані двадцять шість творів Селінджера, в тому числі сім з дев’яти новел, що склали в 1953 році окрему книгу “Дев’ять оповідань”.
У 1960-ті роки виходять новели “Френні і Зуї” (Franny and Zooey) і повість “Вище крокви, теслі” (Raise High the Roof Beam, Carpenters).
Після того як роман “Над прірвою в житі” завоював популярність, Селінджер почав вести життя затворника, відмовляючись давати інтерв’ю. Після 1965 він перестав друкуватися, пишучи тільки для себе. Селінджер наклав заборону на перевидання ранніх творів (до оповідання “Добре ловиться рибка-бананка”) і припинив кілька спроб видати його листи.
В останні роки життя він практично ніяк не спілкувався з зовнішнім світом, живучи за високою огорожею в особняку в містечку Корніш, штат Нью-Гемпшир, і займаючись різноманітними духовними практиками (буддизм, індуїзм, йога, макробіотика, діанетика), а також нетрадиційною медициною, глоссолалія, гомеопатією, акупунктурою і християнської наукою.
Селінджер помер у своєму будинку в Нью-Гемпширі 27 січня 2010 року в віці 91 року.