Гофман Ернст Теодор Амадей – німецький письменник і композитор. Коротка біографія Гофмана викладена в цій статті.
Гофман біографія коротко
Народився 24 січня 1776 в Кенігсберзі (нині Калінінград). Син чиновника. Батьки розійшлися, коли хлопчикові було три роки; його виховував дядько – юрист за професією.
У 1800 році Гофман прекрасно закінчив курс юридичних наук в Кенігсберзькому університеті і пов’язав своє життя з державною службою. До 1807 року працював у різних чинах, у вільний час займаючись музикою і малюванням. Після університету він отримав місце ассесора в Познані, де був радо прийнятий в суспільстві. У Познані молодий чоловік так пристрастився до гульні, що був переведений в Полоцьк з пониженням на посаді. Там Гофман одружився з полькою з добропорядної буржуазної сім’ї і одумався.
Кілька років родина бідувала, Гофман періодично працював як диригент, композитор і декоратор в театрах Берліна, Бамберга, Лейпціга і Дрездена, писав статті про музику для журналів.
Після 1813 справи його пішли краще після отримання невеликої спадщини. Місце капельмейстера в Дрездені ненадовго задовольнило його професійні амбіції.
Він став одним з основоположників романтичної естетики, представляв музику як “невідоме царство”, що розкриває людині сенс його почуттів і пристрастей.
Йому належить романтична опера “Ундіна” (1813), симфонії, хори, камерні твори та ін.
Під час битви при Ватерлоо Гофмани опинилися в Дрездені, де пережили всі тяготи і жахи війни. Саме тоді Гофман підготував до друку збірку “Фантазії в дусі Калло” (у чотирьох томах, 1815), куди увійшли новели “Кавалер Г’люк”, “Музичні страждання Йоганна Крейслера, капельмейстера”, “Дон Жуан”.
У 1816 р Гофман отримав в Берліні місце радника юстиції, що забезпечує твердий дохід і дозволяє присвячувати час мистецтву. У літературній творчості він проявив себе як класичний романтик.
У новелах, повістях ” Золотий горщик ” (1814), ” Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер ” (1819), романі “Еліксир диявола” (1816) світ представлений немов видимий в двох планах: реальному і фантастичному, причому фантастичний постійно вторгається в реальний (феї п’ють каву, чаклунки торгують пиріжками і т. п.).
Письменника вабила область таємничого, позамежного: марення, галюцинації, несвідомий страх – його улюблені мотиви.
Помер 25 червня 1822 в Берліні.