Вірш “Ісус Христос розп’ятий був не раз…” Ліни Костенко можна розглядати як своєрідну історію християнської релігії протягом багатьох століть. Спочатку розп’яли сина Божого на Голгофі, а потім розпинали “на полотні, у мармурі, у гіпсі і в граніті”. Поетеса робить сумний висновок: “Де на землі земля обітуванна?”, “Всі народи як розкрита рана”. Бездуховність, стверджує поетеса, – найбільша трагедія людства, що веде до неминучої загибелі.
“Ісус Христос розп’ятий був не раз…” Ліна Костенко
Ісус Христос розп’ятий був не раз.
Там, на Голгофі, це було уперше.
Умер од смерті, може,- від образ,
і за життям не пожалів, умерши.
А потім розп’яли на полотні,
у мармурі, у гіпсі і в граніті.
А потім розп’яли його в мені,
і розп’яли на цілім білім світі.
І тіло з’їли, кров’ю запили.
Ще рік, чи два, чи десять, чи довіку?
І продавали образ з-під поли,
і не дають умерти чоловіку.
Куди піду? Куди тепер піду?
Де на землі земля обітована?
Казарми в Гефсіманському саду,
І всі народи – як розкрита рана…
Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.
Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Ісус Христос розп’ятий був не раз…” Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.