Хронологічна таблиця життя й творчості М. Зерова наведена в цій статті.
Микола Костянтинович Зеров – український поет, літературознавець, аналітичний критик, полеміст, лідер “неокласиків”, майстер сонетної форми і перекладач античної поезії
Микола Зеров хронологічна таблиця
1890 р., 26 квітня – народився в м. Зінькові в родині вчителя.
1898–1900 рр. – навчання в Зінківській 2-класній школі.
1900–1903 рр. – навчання в Охтирській гімназії.
1903–1908 рр. – навчання в Першій Київській гімназії.
1908–1914 рр. – студент історико-філологічного факультету Київського університету. Один із провідних діячів Київської української студентської громади.
1912 р. – початок літературної діяльності в журналі “Світло”.
1914 р. – блискучий захист роботи “Літопис Грабянки”, закінчення університету.
1914 р. – знайомство з майбутньою дружиною Софією Лободою.
1914–1917 рр. – викладач у Златопільській гімназії.
1917–1920 рр. – викладач латини в Другій українській державній гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства і Академії Наук.
1919 р. – редактор журналу “Книгар”.
1920 р., 13 лютого – вінчання із Софією Лободою.
1920 р., травень – дійсний член філологічної секції Українського наукового товариства.
1920 р. – вийшла книга “Антологія римської поезії” у його перекладах українською.
1920 р. – вийшла книга “Нова українська поезія”.
1920 р., жовтень – переїзд сім’ї в Баришівку; викладання історії у соціально-економічній школі.
1921 р. – вийшла збірка “Сонети і елегії”.
1922–1933 рр. – професор, завідувач кафедри Київського інституту народної освіти.
1924 р. – вийшли друком лекції з історії літератури “Нове українське письменство” (1798–1870 рр.).
1924 р. – вийшла збірка “Камена”.
1924 р. – опублікована монографія “Нове українське письменство”.
1924 р. – вийшла монографія “Леся Українка”.
1926 р. – побачила світ збірка статей “До джерел”.
1928–1929 рр. – приїзд до Полтави, зустріч з Г. Мафетом, О. Ковінькою.
1929 р. – вийшла збірка статей “Від Куліша до Винниченка”.
1929 р. – свій архів передає до Всенародної бібліотеки України, складає бібліографію своїх творів.
1934 р., вересень – звільнення від викладацької роботи в університеті, позбавлення можливості займатися науковою роботою.
1934 р., листопад – смерть сина.
1934 р., грудень – переїзд до Москви.
1935 р., квітень – арешт.
1936 р., лютий – суд, вирок “терористові” – 10 років таборів.
1936 р., травень – вивезений на Соловки.
1937 р., вересень – останній лист дружині.
1937 р., жовтень – справу переглянуто й винесено вищу міру покарання.
1937 р., 3 листопада – розстріляний в урочищі Сандормох (Карелія).
1958 р., березень – реабілітований.