“Людина, яку порубали на шматки” (англ. The Man That Was Used Up) – сатиричне оповідання Едгара Аллана По, вперше опубліковане в 1839 році в “Burton’s Gentleman’s Magazine”.
Оповідач розповідає про свою зустріч з легендарним героєм генералом А. Б. С. Смітом. У генерала є якась таємниця, в яку, як виявляється, присвячені усі знайомі оповідача, але упізнати яку непросто, оскільки співрозмовники дивним чином уникають цієї теми, постійно переводячи розмову на досягнення наукового прогресу. Нарешті, оповідач застає самого генерала уранці і бачить, як той за допомогою слуги збирає себе по шматочках.
Ймовірно, розповідь По є сатирою на генерала Уінфілда Скотта, ветерана англоамериканскої, американо-мексиканської і цивільної війни. Окрім цього, в новелі ставиться питання протистояння людини і машин.
“Людина, яку порубали на шматки” скорочено
Оповідач зустрічає знаменитого бригадного генерала Джона А. Б. С. Сміта, “одного з найчудовіших людей епохи”. Сміт справляє незабутнє враження своєю фізичною досконалістю: густе чорне волосся і вуса, ідеальні білосніжні зуби, великі сяючі очі, потужний торс, якому позаздрив би сам Аполлон і так далі. Голос його надзвичайно сильний, чистий і мелодійний. За ним міцна слава великого сміливця.
Заінтригований оповідач хоче дізнатися більше про генерала, а особливо про його військові подвиги, найзнаменитіший з яких – кампанія проти індіанських племен бугабу і кікапу. Про його подвиги усі начулися, але з невідомої причини співрозмовники уникають обговорювати генерала, вважаючи за краще, услід за ним, захоплюватися новітніми успіхами науки і винахідництва. Крім того, різні обставини постійно заважають авторові розпитати про загадкового генерала детальніше.
Нарешті, зневірившись дізнатися що-небудь від своїх знайомих, оповідач завдає ранній ранковий візит генералу. Слуга-негр проводить гостя прямо в спальню свого господаря. Тут оповідач стає свідком шокуючої картини – посеред спальні лежить якийсь безформний вузол, що пищить. Виявляється, що це і є генерал. Слуга одягає хазяїна: подає йому руки, ноги, парик, плечі, груди, очі. Вставляє штучне небо і замість писку чутний той самий прекрасний мелодійний голос. Генерала порубали на шматки індійці, на нім не залишилося жодного живого місця, але науковий прогрес і майстерність механіків-протезистів дозволили стати йому “чудовою людиною своєї епохи”.