“Енеїда” образи троянців

Образи троянців та їх характеристика у поемі “Енеїда” змальовані неоднозначно: і в бурлескному, і в героїчному планах.

“Енеїда” характеристика троянців

Риси характеру троянців:

Позитивні:
а) “міцні, як дуби”;
б) відвага і хоробрість;
в) дотепність і товариська щирість;
г) відчайдушність і завзяття;
д) винахідливість і рішучість.
2. Негативні:
а) ледачість і розважливість;
б) пристрасність до спиртного.

У перших розділах поеми троянці змальовані у знижувальному плані – це ватага розбишак, які люблять порозважатися, зазирнути в чарчину, їхня поведінка чимось нагадує розваги запорожців. Ватажок троянців – Еней – “парубок моторний” і “хлопець – хоч куди козак”, вдатний до всяких витівок. Він теж любить погуляти. Але водночас це люди обов’язку. Коли виникає потреба боронити рідний край, то Еней і троянці виявляють мужність, патріотизм, поводяться як доблесні воїни.

Мандруючи світом, троянці загартувалися і змужніли. В останніх двох частинах – це хоробре військо, віддане своєму ватажкові, вони за короткий час побудували міцну фортецю. В бою вони проявляють мужність, хоробрість і виходять переможцями з жорстокої боротьби із сильним і підступним ворогом. Наприкінці поеми троянці виступають як захисники свого народу.

В останніх розділах поеми серед троянців Котляревський виділяє два образи – Низа й Евріала. Ці юнаки приєдналися до троянського війська, щоб допомогти йому воювати проти ворога, і поплатилися життям.

Котляревський захоплюється мужністю воїнів і через їхні образи висловлює свої погляди на те, як потрібно любити й обороняти Вітчизну:

    Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат”.

В образах Енея й троянців виразно простежуються риси доблесного українського козацтва, глибокі симпатії автора до простого народу