Характеристика образу Степана Братковського З твору Старицького “Остання ніч” наведена в цій статті.
“Остання ніч” характеристика Степана Братковського
С. Братковський – справжній син рідного краю, захисник і мужній борець поневоленого народу. Для Братковського зрада – найстрашніше лихо, він зневажає запроданців і зрадників.
Риси характеру Степана Братковського
- мужність і рішучість; наполегливість і терпимість; цілеспрямованість і патріотизм; принциповість і виваженість у власних рішеннях; щирість і любов до своєї родини; повага і шанобливе ставлення до простого люду зневага і презирство до ворогів рідного краю.
“Остання ніч” цитатна характеристика Братковського
“…Наш вороже лихий! / Ти гвалтом край осуджуєш в неволю / І нападом катуєш рідний люд, / Ламаючи і право наше, й волю…”
“Але над все – людське поспільне горе.”
“Тут зрадником зовусь я, бунтарем… / Хіба ж стоять за кревних – вчин лихий? / Та все ж мене учили навіть в школі, / Щоб не щадив за рідний люд життя! / Та сам Христос, розіп’яний катами, / Прорік, що несть любові більше над ту, / Яка віддасть за друзі свою душу…”
“Так, знать, кулак – єдиний батько в світі, / Тяжке ярмо – єдина благодать.”
“А люд, братів, отчизну, навіть бога / Ваалу кинь під ноги?”
“Товаришів не видам.”
Звинувачення інстигатором:
а) “Із Іскрою, із Палієм-псявіром, / З Мазепою, з Москвою злитись хтів, / Підбурював все бидло…”
б) “Ти бунтував нарід, озбройно бивсь.”
“Коли братів, родини і отчизни / Не зраджу я, то віри вже й повік!”
“Що сталося з тобою, Україно, / Коли тебе найкращії сини – / Ради страху, ради мамони,- зрадять? / Над всім святим то регіт, глум…”
“Зроду-віку / Не зраджу я Україні!”
“Без хитрощів і січі не буває…”
“А що ж, і мить утіхи – нам за щастя, / Її лови,- не вернеться назад!”
“І часом смерть сильніша за життя…”
“Півроку я все скорчившись лежав, / Та й то ланцюг і тіло рвав, і муляв.”
“Над немічним не змилується кат: / Лиш силою відбити можна волю, / Придбать права, завоювать буття… / Так скрізь велось і буде так довіку!”
“Ганьба гірш за все! / Яке життя – під канчуком, в кормизі?”
“Не нищити у люду його волі / І не творить з братів собі рабів…”
“Як у чужих шаную я думки, / Так і свої шаную непохибно: / Не торгував я ними й не продам / Своїх святинь за жодні блага в світі!”
“Для себе ж – ні, не поступлюсь на крок.”
“За зраду лиш мені дають життя, / За вірність ж мене жде смерть?”
“Що кара, смерть підбурює повстання.”
Ксьондз: “Не в вірі річ: для влади байдуже, / Яким хрестом ти славиш свого бога; / Для неї лиш покора дорога, / Вона цінить твоє слух’янство.”
“Ні, краще нагла смерть, / Аніж життя, зганьблене шельмівством. / А радощів безчестям не куплю! / Неправдою не оборониш правди, / Оманою тільки послужиш лжі…”
Вірність Тасі чоловікові:
“Сама ж піду, з тобою попліч стану…”