Костомаров “Соловейко” аналіз – тема, ідея, художні засоби, основна думка, жанр, сюжет.
Микола Костомаров “Соловейко” аналіз
Тема: відтворення краси весняної природи, яку доповнює сумний спів страждаючого солов’я.
Ідея: утвердження чаруючої пісні солов’я, що здатна розрушити людські серця.
Основна думка: співучий голос птаха додав жалю дівчині, яка сумувала біля могили.
Жанр: інтимна лірика, музичний твір.
Віршований розмір: ямб.
Римування: кільцеве.
Сюжет “Соловейко”
Красу весняного саду доповнював чудовий спів солов’їв, який нагадував хор. З-поміж них був той птах, який тьохкав біля могили. Він наче співчував, “розрушав серце” тій, що перебувала біля місця поховання. Могила ця, мабуть,- того, кого дівчина любила і заради якого страждала.
Художні засоби “Соловейко”
Повтори: “зелений сад”, “співа співець”.
Гіпербола: І в небо думкою влетів, / Між зорями співає.
Метафори: “сад вдяга весна”, “могила забриніла”, “соловейко затлямка, засвистить”, “солов’ї ведуть танок”, “соловей оплакує біди людськії”, “жаль ллється в серця”, “соловей за – стогнав”, “серденько… глас пташки розпізнало”, “серденько пісня розрушала”.
Епітети: “зеленая могила”, “приязні серця”, “спів старинний”, “самотняя могила”.
Порівняння: “Жаль ллється в серце, як в квіти крапельки дощовії”.
Риторичні оклики: “Зеленая могила!”, “Могила забриніла!”, “Так приязно, любенько!”, “А тут вони ведуть танок!”, “Із миром розпростився!”, / “З душі не кине квітку!”.
Риторичні запитання: Хто гласи їх розлічить? / Хто передом із їх іде? / Хто зорі перелічить? Зменшувально-пестливі форми: “любенько”, “крапельки”, “серденько”.