Антуан де Сент-Екзюпері біографія коротко на українській мові відомого французького письменника, поета і льотчика в цій статті.
Антуан де Сент-Екзюпері біографія скорочено
Народився 29 червня 1900 року у старовинній прованській аристократичній родині в Ліоні (Франція). Його батько-граф помер, коли Антуану було 4 роки, турботи про п’ятьох дітей лягли на плечі матері.
Екзюпері вступив у Школу братів-християн Святого Варфоломія в Ліоні (1908 г.), потім з братом Франсуа навчався в єзуїтському коледжі Сент-Круа в Мансі – до 1914 року, після чого вони продовжили навчання у Фрібуре (Швейцарія) в коллеже Маріст, готувався до вступу в “Еколь Наваль” (проходив підготовчий курс Військово-морського ліцею Сен-Луї в Парижі), але не пройшов за конкурсом. У 1919 році записується слухачем до Академії витончених мистецтв на відділення архітектури.
Поворотним в його долі став 1921 – тоді він був призваний в армію у Франції. Антуан потрапив у 2-й полк винищувальної авіації, що був у Страсбурзі. Спочатку він був робітником ремонтної майстерні, потім, після закінчення курсів пілотів, успішно витримав іспит на цивільного льотчика. Опинившись пізніше в Марокко, він стає військовим льотчиком.
У жовтні 1922 року його направляють в тридцять четвертий авіаційний полк під Парижем, і вже в січні наступного року в його житті трапляється перша авіакатастрофа, яких йому належить пережити чимало. Комісований Сент-Екзюпері живе в Парижі, де намагається заробляти гроші літературною працею. Однак це заняття не принесло йому особливого успіху, тому довелося шукати інші джерела доходів, зокрема, працюючи продавцем.
У 1925 р Сент-Екзюпері стає пілотом компанії “Аеропосталь”, яка займалася доставкою кореспонденції в Північну Африку. Протягом 1927-1929 р він працював на посаді начальника аеропорту в цих краях. Виходить перша розповідь – “Льотчик”.
З 1929 р він працює начальником буенос-айреському відділення авіакомпанії. За внесок, внесений в розвиток цивільної авіації, в 1930 р його нагороджують Орденом Почесного легіону. У 1931 р відбулося його повернення до Європи, де він знову працював на поштових авіалініях. У 1931 р Сент-Екзюпері стає володарем літературної премії “Феміна” за “Нічний політ”.
Починаючи з середини 30-их рр. Сент-Екзюпері займається журналістською роботою. Так, результатом його візиту в СРСР в 1935 р стали 5 нарисів, в одному з яких робилася спроба виявити суть сталінської політики. В якості військового кореспондента в серпні 1936 р, він працює в Іспанії, яка охоплена громадянською війною. У 1939 за книгу “Планета людей” Сент-Екзюпері нагороджують престижною літературною премією Французької академії, а за книгу “Вітер, пісок і зірки” йому вручають Національну книжкову премію США. У тому ж році він отримує військову нагороду – Військовий Хрест Французької Республіки.
З перших же днів Другої Світової війни Сент-Екзюпері включився в боротьбу з фашистами і як публіцист, і як військовий льотчик. Коли німці окупували Францію, він перебрався спочатку в не зайняту ними частину країни, а потім емігрував до США. У 1943 р опинився в Північній Африці, де служив військовим льотчиком. Саме там була написана прославила письменника казка, визнана вищим досягненням його літературної творчості, – ” Маленький принц “.
31 липня 1944 Сент-Екзюпері вирушив з аеродрому Борго на острові Корсика в розвідувальний політ і не повернувся.