“Як поводитися в кіно” аналіз
У гуморесці “Як поводитися в кіно” Олег Чорногуз у сатирично-гумористичній формі відтворює культуру і поведінку героя, який потрапив на перегляд фільму.
Ви в радісному очікуванні великого чуда, ім’я якому – мистецтво. Але чи знаєте ви, як легко й просто можна зіпсувати цю прекрасну зустріч із мистецтвом собі й сусідам у кінозалі? Якщо не знаєте, то зверніться до твору О. Чорногуза, який докладно, крок за кроком про це розповідає.
Крок перший. Зайшовши до кінозалу, “негайно сядьте. Тоді,.., скиньте пальто чи плащ і покладіть на спинку стільця, що попереду вас. Якщо товариш чи товаришка безцеремонно почне лягати на ваш одяг, зробіть йому’ (їй) зауваження. Бажано голосно. У кінозалі завжди треба розмовляти дуже голосно, бо інакше вас не почують”.
Крок другий. “Роздягнувшись і добре вмостившись, лізьте до кишені. Своєї. Якщо ви жінка – то до сумочки. Діставайте бутерброд (хліб із сиром чи ковбасою) і їжте. Коли ви не взяли бутерброд, то жуйте кекс, облизуйте ескімо або лузайте насіння. Соняшникове, підсмажене на олії”.
Крок третій. “Як тільки на екрані з’являються титри, починайте читати. Теж голосно. Бажано так, щоб вас чули аж в останньому ряду. Потім коментуйте всі події, що відбуваються на екрані”. І ні в якому разі не слід зважати на тих, хто попрохає вас цього не робити.
Крок четвертий. Похизуйтеся голосно своєю обізнаністю. Наприклад, можна розповісти такий факт, “що “Тіні” у Франції йшли під іншим заголовком – “Вогняні коні”… Цей фільм здобув у світі найбільше призів, дипломів і медалей, а в нас ніхто не міг додивитись до кінця”.
І не сумнівайтеся, що вже після закінчення першої серії фільму глядачі на плечах винесуть вас із кінозали з промовою: “Не народ, а дикуни. Гунни! Половці! і коли вони вже навчаться поводитись у кіно, як люди?”