Симона де Бовуар (1908-1986) – французька письменниця, філософ.
Симона де Бовуар біографія
Народилася 9 січня 1908 у Парижі. Навчалася у Католицькій школі для дівчат, що радше була місцем для підготовки майбутніх дружин та матерів, аніж для навчання. Суворе буржуазне виховання, описано у її книзі “Мемуари добре вихованої дівчини” (Memoires d’une jeune fille rangee, 1958).
Вивчала філософію в Сорбонні, де познайомилася із вождем сучасного екзистенціалізму Ж. П. Сартром. У наступних частинах автобіографічної трилогії, “Сила зрілості” (La Force de l’age, 1960) і “Сила речей” (La Force des choses, 1963), змальовується її життя сподвижниці і учениці Сартра. У романах Симони де Бовуар розвиваються екзистенціалістські ідеї, сюжетні ходи “Мандаринів” (Les Mandarins, 1954; Гонкурівська премія) відбивають події життя письменників із оточення Сартра.
Бовуар викладала філософію в ряді коледжів до 1943 року, після чого вона присвятила себе писемності.
Де Бовуар вирішила ніколи не одружуватись та не вести спільний побут із Сартром, з яким мала довготривалі стосунки. У неї ніколи не було дітей. Це дало їй можливість здобувати наукові звання, брати активну участь у політичному житті, подорожувати, викладати, писати та мати бурхливе особисте життя.
Есеїстика Симони де Бовуар включає, серед інших, роботи “Мораль двозначності” (Pour une morale de l’ambiguite, 1947), “Друга стать” (Le deuxieme sexe, 1949), “Старість” (La Vieillesse, 1970). Публіцистична книга-есе “Друга стать” присвячена жіночим проблемам і справила великий вплив на феміністський рух.
Її романи “Всі люди смертні” (All Men Are Mortal, 1946) , “Кров інших” ( The Blood of Others, 1946) і “Мандарини” (1955) розвивають ідеї екзистенціалізму.
Померла Симона де Бовуар у Парижі 14 квітня 1986 .