Жан де Лафонтен – відомий французький байкар. Сюжети свої байок, а їх він написав 238, він запозичував у Езопа, Федра, Бідпайя.
Жан де Лафонтен біографія
Жан де Лафонтен народився 8 липня 1621 в Шато-Тьєррі, Шампань в сім’ї, що належала до давнього роду. Батько був чиновником, перебував на посаді доглядача вод і лісів.
Початкову освіту Жан де Лафонтен здобув у сільській школі. У дев’ятнадцятирічному віці готувався до прийняття духовного сану, однак молитви і богослов’я мало цікавили юнака, більше часу він приділяв читанню романів. Зрештою, майбутній письменник відмовився від духовної кар’єри і працював правником. У цей час він вивчав античну культуру, знайомився з провідними філософськими та політичними теоріями своєї епохи.
Писати почав доволі пізно, у 33-річному віці. Перші твори, серед них алегорична поема “Ле Сонь де Bo” (1658–1662), яка зробила його відомим, були значною мірою наслідувальними.
Переїхавши у Париж (1657), він зблизився з найвизначнішими класицистами: П. Корнелем, Ж. Б. Мольєром, Ж. Расіном, Н. Буало, з якими зустрічався в аристократичних паризьких салонах. Надзвичайна розмаїтість, мальовничість, вишуканість і декоративність – характерні риси творів, написаних у цей період, приміром, першого літературного твору Лафонтена – комедії “Євнух” (1654).
З-під його пера виходили твори найрізноманітніших літературних жанрів, наприклад, мадригали, балади, оди, послання, п’єси, еклоги. І лише в 1668 р Лафонтен вперше виступив в амплуа байкаря, що приніс йому світову славу: цього року було опубліковано перше видання “Байок Езопа, перекладених на вірші паном де Лафонтеном”, що складалося з шести книг. У другому виданні, яке побачило світ 1678 р, було вже 11 томів, в 1694 р було опубліковано останнє видання в 12 книгах. Спираючись на спадщину античних авторів, використовуючи їхні зовнішні фабули, Жан де Лафонтен, по суті, виступив творцем нового жанру і тим самим забезпечив собі гідне місце в історії літератури. Байки зробили його одним з великих народних національних поетів, були переведені на самі різні мови світу.
Член Французької академії з 1684.
В останні роки життя під впливом спілкування з мадам де Саблієр Лафонтен переосмислив погляди, став більш благочестивим і відмовився від фривольних творів.
В 73-річному віці він помер 13 квітня 1695 в Парижі.