Опис ялинки в художньому стилі
Ялинка росла у дрімучому лісі. У неї були сусіди: берези, осики та маленький кущик брусниці. Під нею бігали зайці, їжаки, вовки. Над нею літали синиці, сороки, омелюхи. Дятел пригощався її шишками. Прибігала білочка – і теж ласувала смачними зернятками. Берези, осики бояться морозу. Узимку нема на них жодного листочка. А ялинка в мороз зеленіша, ніж улітку. Як же обійтися без ялинки на свято Нового року! Ялинку прикрашаємо ліхтариками, блискітками, іграшками, хлопавками, цукерками, пряниками – від нижніх гілок до самої маківки. Засвітяться на ялинці різнокольорові вогні, заграє музика, почнуться розваги. Дітлахи з нетерпінням будуть чекати головного гостя свята – Діда Мороза. І він не забариться – бо на нього чекають!
Опис ялинки в науковому стилі
Ялинки – це вічнозелені дерева 20 – 60 ( – 90) м заввишки; крони широко конічні; стовбур прямий. Кора від сірого до червонувато-коричневого кольору, тонка і луската. Бруньки яйцеподібні, на вершині округлюється до гострого, іноді смолисті. Листя окреме, залишається на дереві до 10 років, вершина зазвичай гостра. Шишки ростуть на однорічних гілках. Пилкові шишки ростуть по одному або згруповані, довгасті, від жовтого до фіолетового кольору; пилок проливається навесні. Насіннєві шишки від зеленого до фіолетового кольору, коли зрілі, восени від блідо до темно-коричневого кольору, обмежені в основному верхніми гілками, від яйцевидних до циліндричних. Насіння крилате.
Ви можете додавати власні варіанти творів, щоб допомогти іншим учням, через форму коментарів.