Українська народна казка “Про жар-птицю та вовка” – показує, що добро перемагає зло. Якщо людина має добре серце, то їй допомагають навіть “дивовижні” помічники.
“Про жар-птицю та вовка” казка скорочено
Було у царя три сини: два розумних, а третій – дурень. Вирішили Іони поїхати з батьківщини – світу подивитися. Сказав їм батько сідлати собі коней. Старші брати вибрали найкращих коней, а молодший – найгіршого.
Їдуть та й їдуть, аж бачать – три стовпи стоять, і від них дороги – прямо, наліво й направо. На однім стовпі написано: хто поїде тією дорогою, той сам буде ситий, а кінь його голодний. На другому – що сам буде голодний, а кінь його ситий; на третьому – що коня його вовк з’їсть.
Молодший брат обрав ту дорогу, на якій мав коня втратити. Аж ось і сам вовк. Взяв та й з’їв коня. А дурневі сказав: “Сідай мені на спину – відвезу, куди тобі треба”. Царевич наказав, щоб вовк віз його куди сам знає.
І відвіз вовк дурня в ліс, де була клітка із жар-птицею. Захотілося хлопцеві вкрасти жар-птицю, вовк йому й розказав як. Тільки попередив, щоб не брався за мотузочку. Дурень забув і зачепив її – прибігли сторожі й наказали привести їм за жар-птицю напівзолотого-напівсрібного коня. Поїхали добувати коня. Вовк попередив, що не можна братися за уздечку, а дурень знову забув. Прибігла сторожа й сказала, що за коня треба привезти панну, яка живе в дубовому гаю. Поїхали з вовком добувати панну. Вовк порадив дурневі попросити служницю принести води, а самому брати панну й нести до нього. Юнак так і зробив. Тоді вовк обернувся на панну і його віддали за коня, напівзолотого-напівсрібного, потім він перетворився на коня, його віддали за жар-птицю.
Вовк перетворювався кожного разу наново й тікав. Так вони царським сином здобули і панну, і коня, і жар-птицю. Вовк сказав царевичу їхати до тієї дороги, де з братами розпрощався, тільки не ати, бо підступні брати вб’ють його.
А старші брати дійсно неподалік проїжджали. Побачили, що їхній молодший брат спить, убили його, а собі забрали здобич і поїхали додому. Вовк прибіг – а царський син убитий. Наказав вовк сороці при-ести води цілющої і життєдайної й оживив царевича. Поїхали вони дому. А там як кинуться до юнака і кінь, і жар-птиця, і панна!
Розказав молодший син батькові, як все було. І пішов із панною під вінець. Братів простив, а вовкові зажарив цілого барана.