“Будинок з мезоніном” – повість, написана Антоном Павловичем Чеховим в 1896 році.
Даний твір є повістю, так як на відміну від розповіді, в якому відбувається тільки одна подія, в тексті їх декілька: 1. Знайомство з сім’єю дома з мезоніном; 2. Художник і Мисюсь; 3. Спір художника з Лідією; 4. Пояснення художника Мисюсь; 5. Новина про відїзд Жені.
“Будинок з мезоніном” скорочено
У садибі поміщика Белокурова проживає в неробстві відомий художник. Одного разу він знайомиться з сусідами сімейством Волчанинова, в яких дві дочки: старша (Ліда), серйозна і сувора дівчина з переконаннями, яка намагається допомогти простим людям і не дуже любить художника за його неробство, і молодша (Женя, або Мисюсь), яка незабаром захоплюється художником. Художник теж закохується в Женю, а Ліда руйнує їх щастя…
“Будинок з мезоніном” головні герої
- Художник (оповідач); Катерина Павлівна Волчанинова – поміщиця; Ліда – донька Катерини Павлівни, представниця “сильної партії” в земстві; Женя (Мисюсь) – донька Катерини Павлівни, молода дівчина, кохана художника; Бєлокуров – поміщик Т-ої губернії, у якого гостював художник.