Вірші про сніг, сніжинки, про зиму українською мовою для дорослих та дітей зібрані в цій статті.
Вірші про сніг
Вірш “Перший Сніг” В Асиль Герасим’юк
Притишив кров. Притишив крок.
І вищі стали гори.
Йде перший сніг,
немов пророк,
в якого серце хворе.
Як важко дихати йому!
як свіжо доокола!
Ступає у порожню тьму
нога різьблена, гола.
Йде сніг – немов під гору йде –
ледь дише, хоч безплотний,
і палець на уста кладе,
як знак мерця холодний.
О ні, то холод родовий.
А в ньому серцю легше.
Йде перший сніг на поклик мій.
Такий, можливо, вперше.
Вірш “Перший Сніг”
В лісі випав перший сніг
На ведмедиків барліг.
У бар лозі під дубком
Спить ведмідь солодким сном.
Написав: “Не турбувати!
Цілу зиму буду спати”.
Г. Шевчук
Вірші про сніжинки
КОЖУШОК
П. Воронько
Йшов сніжок на торжок
Продавати кожушок.
Кіт купив того кожуха,
Загорнувсь по самі вуха.
Як забіг у нім до хати,
Хутро стало розтавати.
Сів Воркотик за мішком
Та й умився кожушком.
Сніжинки зранку вже кружляють,
Одна одній промовляють:
– “Ми сьогодні загадкові,
Сяєм, ніби іграшкові.
Прикрашала нас сама
Красуня Матінка-зима.
З нею Рік Новий крокує,
Свято й радість всім дарує”.
Вірші про сніг для дітей
Сніг вкриває всі шляхи,
Йому раді дітлахи,
Чується веселий сміх,
Ой, який пухнастий сніг!
Треба гору збудувати,
Покататися встигати,
Цілий день така турбота –
У малят кипить робота.
СНІЖИНКИ
А. Костецький
Тоненькі сніжинки
На мене сідають,
Мене за ялинку,
Напевне, вважають.
Не знають сніжинки –
Смішинки тоненькі,
Що я – не ялинка,
А просто – Оленка!
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
Сніг пухнастий,
Наче вата,
Аж по ньому жаль ступати,
Білий, чистий сніг
ГОСТЮЄ В НАС ЗИМА
В. Кленц
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
СНІЖИНКИ
А. Мічан
Наловила я сніжинок
І біжу до хати.
Які білі та пухнасті –
Мамі ж показати.
– Відчиніть скоріше двері, –
Весело гукаю. –
Відгадайте, будьте ласка,
Що ось тут я маю.
Мама радо усміхнулась:
– Що в тій рукавичці?
Дуже легко відгадати –
Крапелька водиці.
“Білі мухи” Максим Рильський
Білі мухи налетіли, –
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
– Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! –
І побігли до санчат:
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху.
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.