Євген Маланюк біографія скорочено

Євген Маланюк біографія стисло українського письменника, поета, культуролога-енциклопедиста, публіциста, літературного критика викладена в цій статті.

Євген Маланюк біографія скорочено

Євген Филимонович Маланюк народився 20 січня 1897 Р. в м. Архангороді на Херсонщині (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області) у родині активіста-просвітянина.

Навчався в Єлисаветградській реальній гімназії з 1906 по 1914.

1914 р. – вступив до Петербурзького політехнічного інституту, але не закінчив, бо був мобілізований до Армії УНР. У роки війни закінчив Київську військову школу, служив офіцером у царській армії.

1920 р. – з’являється друком перший вірш.

Після поразки УНР назавжди покидає Україну

Потрапивши у табір у Каліші, зосереджується на поетичній творчості. Бере участь у виданні журналу “Веселка” та альманаху “Озимина”.

Восени 1923 р. переїздить до Чехословаччини. Стає лідером “Празької поетичної школи”.

Наступного року він закінчив Подєбрадську академію в Чехо-Словаччині, отримав диплом інженера, працював за фахом у Польщі.

У 1925р. у Подєбрадах вийшла поетична збірка Є. Маланюка “Стилет і стилос”, у 1926р. у Гамбурзі вийшла книжка “Гербарій”. 1929р. – Є. Маланюк очолив у Варшаві літературне угруповання “Танк”.
Протягом 1930-1939 pp. у Парижі та Львові виходили збірки “Земля й залізо”, “Земна мадонна”г “Перстень Полікрата”.

У 1945р. Є. Маланюк опинився в Західній Німеччині, увійшов до складу МУРу (Мистецький український рух)

1949 р. – переїхав до США, де прожив до самої смерті.
У 1951 -1966 pp. вийшли його твори: збірки “Влада” (1951); “Поезії в одному томі” (1954); “Остання весна” (1959); “Серпень” (1964); поема “П’ята симфонія” (1953), два томи есеїстики: “Книги спостережень” (1962, 1966).
У 1958 р. Є. Маланюк став почесним головою об’єднання українських письменників “Слово”.

16 лютого 1968 р. письменник помер у передмісті Нью-Йорка.

Творчість Маланюка

– Історіософічність творчості – спроба вмотивувати, пояснити логіку історичних подій, осмислення їх сенсу для України.

– Чітка організація поетичної мови, нагромадження приголосних, сторення ефекту „непісенності”, строгості, суворості.

– Наскрізна ідея української державності

Належав до умовної “Вісниківської квадриги” – Євген Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга, Леонід Мосендз, бо друкувались у часописі “Вісник” (квадрига – четвірка коней).

Збірки Маланюка:

– 1925р. перша збірка “Стилет і стилос”

– 1926р. “Гербарій”

– 1930р. “Земля і залізо”

– 1934р. “Земна Мадонна”

– 1939р. “Перстень Полікрата”

– 1943р. “Вибрані поезії”

– 1951р. “Влада”

– 1953р. Поема “П’ята симфнія”

– 1954р. “Поезії”

– 1959р. “Остання весна”

– 1962, 1966рр. “Книга спостережень” у 2-х томах – збірка есеїв

– 1964р. “Серпень”

– 1972р. Посмертна збірка – “Перстень і посох”

Також для підготовки до занять ви можете використати Хронологію життя і творчості Маланюка.