Афоризми лорда Генрі


Афоризми лорда Генрі з твору «Портрет Доріана Грея»

— «… невірні — ось хто пізнає любовні трагедії»

— «Єдиний спосіб збутися спокуси — піддатися їй».

— «… впливати на когось — це значить віддавати комусь власну душу».

— «Мета життя — розвиток власного «я».

— «Молоді хочуть бути вірні, та не бувають; старі хочуть бути невірні, та вже не можуть «.

— «Капітал молодшого сина — кредит».

— «За прекрасним завжди криється щось трагічне «.

— «Думай з лібералами і обідай з торі».

— «У парадоксів і правди — один шлях».

— «Пунктуальність — це крадій часу».

— «Я занадто закоханий».

— «Мужчини одружуються з утоми, жінки з цікавості: ті й ті знаходять розчарування».

— «Жіноцтво — декоративна стать».

— «Жінки уособлюють торжество матерії над розумом, так само як мужчини — торжество розуму над мораллю».

— «Доки жінка виглядає на десять років молодшою за свою доньку, вона повністю вдоволена».

— У вірності «є жага за власністю».

— «Тільки священні речі варті, щоб їх торкатися».

— «Закоханий завше починає тим, що ошукує себе, а кінчає тим, що ошукує інших».

— «Зазнати руїни через поезію — це честь…»

— «В трагедіях інших людей є щось безмежно мізерне».

— «… особистості, а не принципи, рухають наш вік».

— «Деякі люди дуже люблять розкидатись тим, чого самі найбільше потребують. Ось що я називаю вершиною щедрот».

— «Великий поет, справді великий, — найменш поетична істота. Зате пересічні поети — просто чарівні. Що гірші в них рими, то більш мальовничі вони самі».

— «Людське життя — це єдине, що варто вивчати».

— «… часто здається нам, що ми експериментуємо на собі».

— «Ми всі так охоче віримо в інших, тому що боїмся за самих себе».

— «Основа оптимізму — голий страх».

— «Красиві гріхи, як і красиві речі, — привілей багатих».

— «Добрі наміри — це марні спроби втрутитись у дію законів природи. їх джерело — чистісінька марнославність, наслідок їх — абсолютний нуль».

— «Добрі ухвали — це просто чеки, що люди виписують на банк, де не мають рахунку».

— «жінки люблять нас за наші вади»

— «… саме через глиняні ноги золотий божок стає безцінним».

— «Душу треба лікувати відчуттями, а відчуття — душею «.

-«… врода краща, ніж доброчесність…» «… краще вже доброчесність, аніж бридота».

— «Бридкість,…це одна із семи смертних чеснот». «Пиво, біблія і ці сім смертних чеснот зробили нашу Англію такою, яка вона тепер «.

— «Тартюф перебрався до Англії і став тут крама-рем».

— «Наші співвітчизники ніколи не впізнають себе в описах»… «Підбиваючи баланс, вони глупоту зрівноважують багатством, а розбещеність — лицемірством».

— «Нація — це лише виживання більш заповзятливих».

— «Мистецтво… це хвороба». «Кохання… ілюзія». «Релігія… модний сурогат переконань».

— «Скептицизм — це початок віри».

— «Визначити — значить обмежити».

— «Здогад може звести на манівці, і ви заблукаєте в лабіринті».

— «… щоб зажити слави, треба бути посередністю».

— «Любов живе в повторенні, і саме повторення перетворює простий інстинктивний потяг у мистецтво… Об’єкт пристрасті може змінюватись, а пристрасть усе так само неповторна. Ба навіть міцнішає від зміни! Життя дає людині, у кращому разі, лише одну велику мить насолоди, і секрет життя в тому, щоб блаженну мить насолоди переживати якомога частіше «.

— «… дитина полюбила вогонь, який попік її».

— «Жінки — сфінкси без секретів».

— «Романтичне мистецтво з кульмінаційної точки й починається».

— «Єдина страшна річ на Світі — нудьга».

— «Підстава будь-якої плітки — впевненість у неморальності».

— «Знання було б фатальне. Непевність — ось що чарує людину. У імлі все робиться чудовим…»

— «Всі шляхи сходяться до… розчарування».

— «Кожен злочин вульгарний, так само як і кожна вульгарність — злочин».

— «Коли людина бере життя як митець, її серцем стає мозок».

— «Якщо ми абсолютно чогось певні, то насправді його немає. Така фатальність закладена у Вірі, та й кохання це теж підтверджує…»

— «Молодь випереджує нас — її життя відкриває най-новіші свої дива».

— «Трагедія старості не в тому, що людина старіє тілом, а в тому, що вона молода душею».

— «… отруєння книжкою — річ узагалі неможлива. Мистецтво не має впливу на дії людини — воно паралізує бажання діяти. Воно у вищій мірі безплідне «.

— «Книжки, що їх світ вважає за неморальні, тільки показують світові його ж наругу…»