“Ой Морозе, Морозенку” – українська народна пісня про боротьбу проти соціального та національного гніту. Існує кілька варіантів пісні. Аналіз пісні “Ой Морозе, Морозенку” та характеристику образу головного героя ви можете прочитати в наступній статті.
Ой Морозе Морозенку ти Славний Козаче
Ой Морозе Морозенку ти Славний Козаче За тобою Морозенку уся Україна плаче Не так тая Україна як те Славне Військо Заплакала Морозиха ідучи на Місто Ой не плач не плач Морозихо не плач не журися Піди з нами Козаками та і Мед-вина напийся Ой чомусь мені Милі Браття Мед-вино не п’єцця Ой десь мій Син Морозенко з Ворогами б’єцця Із-за Гори з-за Крутої Горде Військо виступає Попереду Морозенко Сивим Конем виграває Ой і став же він Морозенко в Чистім Полі гуляти Ой і стали Морозенка та і Турки обступати Морозенко-козаченько як Мак розпускався Морозенко-козаченько у Неволю тай попався Повели ж Його Морозенка на Савур-могилу Подивися Морозенку тай на свою Україну Ой вони ж Його не стріляли не четвертували Тільки з Нього Молодого живцем Серце тай виймали
“Ой Морозе, Морозенку” пісня
Ой Морозе, Морозенку,
Ой да ти славний козаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!
Ой не так вся Україна,
Як рідная мати,
Заплакала Морозиха,
Стоя біля хати.
Заплакала Морозиха,
Стоя біля хати.
“Ой не плач же, Морозихо,
Не плач, не журися,
Ходім з нами, козаками,
Мед-вина напийся!
Ходім з нами, козаками,
Мед-вина напийся!”
“Чогось мені, козаченьки,
Мед-вино не п’ється:
Десь-то син мій, Морозенко,
З татарами б’ється!
Десь-то син мій, Морозенко,
З татарами б’ється!”
Із-за гори, із-за кручі
Горде військо виступає,
Попереду Морозенко
Сивим конем грає.
Попереду Морозенко
Сивим конем грає.
Бились зранку козаченьки
До ночі глухої.
Козаків лягло чимало,
А татар – утроє.
Козаків лягло чимало,
А татар – утроє.
Ні один козак не здався
Живим у неволю;
Полягли всі, не вернуться
Ні один додому.
Полягли всі, не вернуться
Ні один додому.
Не вернувся й Морозенко,
Голова завзята –
Замучили молодого
Вороги прокляті!
Замучили молодого
Вороги прокляті!
Вони, ж його не стріляли
І на чверті не рубали,
Тільки з його, молодого,
Живцем серце взяли.
Тільки з його, молодого,
Живцем серце взяли.
Взяли його, поставили
На Савур-могилу:
“Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!”
“Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!”