Вірші про сон для дітей
На добраніч!
Як Марійка спать лягала,
„На добраніч!” – всім сказала.
Дуже чемне це дівча!
…А дідусь чому змовчав?
Дід раніше спати ліг,
Їй відповісти не міг.
Внучці розпитать хотілось:
Що цікавого приснилось?
Але діда не будила –
Сон тривожить – кепське діло!
„Добрий ранок!” – дід Матвій
Скаже внученьці своїй…
Я ЛЯГАЮ СПАТИ
Люлі-люлі-люлечки,
Хоче спать Зінулечка.
Розкриває ротик,
Позіха, мов котик.
Заплющуйтесь, оченята,
Тітка Ніч прийшла до хати.
Дідусь Сплюх приніс корзину –
Там хороші сни для Зіни.
Позіхає Зіночка,
Бере сон з корзиночки,
Кладе під подушку,
Щоб шептавсь на вушко.
Грає дівчина Арина,
Наче в неї є дитина.
Ляльку спати укладає,
І як мати їй співає:
„Засинай, моя маленька,
Вже на дворі ніч темненька.
Вже спати час тобі й мені,
Хай прийде казка уві сні!”
Сон
Сон приходить до кімнати.
Тиша. Спокій на поріг.
Треба спати, треба спати,
Навіть вітер спати ліг.
В тілі сон розливсь незримо
І кудись летить душа.
Відгукнулась тихо рима,
Щоб закінчити вірша.
Красоткіна Надія
Сон тихенько йде до хати,
Нам у вічі заглядає.
Ніч надворі – треба спати
І боротись сил немає.
Загорілись в небі зорі,
Тихо місяць покотився.
Затихає хвиля в морі,
А мені вже й сон приснився.
Красоткіна Надія
“Тихий сон”
Тихий сон по горах ходить,
за рученьку нічку водить.
і шумлять ліси все тихше,
сон малих дітей колише.
Не шуміть, ліси зелені,
спати йдіть, вітри студені.
най малята сплять здорові,
най їм сняться сни чудові.
Аж на небі зазоріє,
сонце їх малих зогріє.
і зогріє й поцілує,
і світами помандрує.
Осип Маковей
“Сон”
Спить у ліжечку Орися,
щось їй дуже гарне сниться
у сні усміхається
в хмаринках купається!
Ведмежатко на подушках
нашорошило два вушка:
– Що ж таке їй може сниться?
От мені би подивиться!
Може, мед,
а може, рибка,
чом той сон мені не видко?
Крутиться, сопе під ніс,
щоб йому хтось сон приніс…
Бо самотньо так одному
ведмежаткові малому
уночі не спати
і сни підглядати…
Мар’яна Фляк
“Доня хоче спати”
У моєї доні
оченята сонні.
Рученьки, мов з вати –
доня хоче спати.
Ніч прийшла тихенька.
Спи, моя маленька…
Платон Воронько