“Хіба ревуть воли, як ясла повні?” прислів’я та приказки
П. Мирний із певною ідейно-композиційною метою використовує в романі прислів’я і приказки, в яких знайшла своє відображення народна мудрість, народна спостережливість над явищами суспільної дійсності. П. Мирний використовує тільки ті прислів’я і приказки, які допомагають йому реалістично відтворити становище трудящих за капіталізму.
Низку влучних прислів’їв Мирний вставляє на початку розділів та підрозділів, і вони часто відіграють роль епіграфів. Так, у розділі V “Тайна-невтайна” перед розповіддю про смерть баби, а потім про історію Чіпчиного батька автор вживає прислів’я: ” Життя – це стерняста нива: не пройдеш, ноги не вколовши “. або: розділ Х “Пани польські” (ч. ІІ), автор починає прислів’ям: ” Біда, кажуть, не сама ходить, а з дітками “.
Розділ XIV (ч. ІІІ) починається прислів’ям: ” Життя, кажуть, прожити – не поле перейти. Життя – що погода “. І далі в розділі розповідається, як у Чіпки несправедливо відібрали землю. Чіпку виключають із земства.
На початку підрозділу, перед тим, як розповісти про смерть Максима, автор вживає прислів’я: ” Горе, кажуть, об горе чіпляється “. Такий продуманий добір прислів’їв посилює ідейний зміст роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”