Аналіз роману “Євгеній Онєгін” Пушкіна – тема, ідея, жанр, проблематика, головні герої, сюжет і композиція.
“Євгеній Онєгін” Пушкін аналіз
Роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” – перший реалістичний роман не тільки в російській, але й у світовій літературі.
Рік написання: 1823-1831
Жанр – соціально-психологічний Роман у віршах.
Тема – зображення російського життя першої чверті XIX століття
Головні герої: Євгеній Онєгін, Володимир Ленський, Тетяна Ларіна, Ольга Ларіна
Композиція: Будується “дзеркально”: лист Тетяни – відповідь Онєгіна – лист Онєгіна – відповідь Тетяни.
Основний конфлікт роману : конфлікт двох життєвих філософій, конфлікт людини і суспільства, конфлікт людини й оточення.
Проблематика “Євгеній Онєгін”
-людина на тлі епохи, часу, сенс її існування на землі.
– проблема освіти й виховання; – літературної творчості;
– вірності в подружньому житті; – людських взаємин;
– кохання; – родинних стосунків.
“Евгений Онегин” сюжет
Роман починається з нарікань молодого дворянина Євгенія Онєгіна з приводу хвороби свого дядечка, що змусила Євгена покинути Петербург і відправитися до одра хворого, щоб попрощатися з ним. Позначивши таким чином зав’язку, автор присвячує першу главу оповіданням про походження, сім’ї, життя свого героя до отримання звістки про хворобу родича. Оповідання ведеться від імені безіменного автора, котрий представився добрим приятелем Онєгіна. Євген народився “на берегах Неви”, тобто в Петербурзі, в не самій успішній дворянській сім’ї:
Служив отлично-благородно, |
Онєгін отримав відповідне виховання – спочатку, маючи гувернантку Madame (не плутати з нянькою), потім – гувернера-француза, який не обтяжував свого вихованця великою кількістю занять. Пушкін підкреслює, що освіта і виховання Євгена були типові для людини його середовища (дворянина, яким з дитинства займалися вчителі-іноземці).
Життя Онєгіна в Петербурзі було сповнене любовними інтригами і світськими розвагами, але ця постійна низка забав привела героя до нудьги. Євген їде до дядька в село. Після прибуття виявляється, що дядько помер, а Євген став його спадкоємцем. Онєгін поселяється в селі, але і тут його долає депресія.
Сусідом Онєгіна виявляється приїхавший з Німеччини вісімнадцятирічний Володимир Ленський, поет-романтик. Ленський і Онєгін сходяться. Ленський закоханий в Ольгу Ларіну, дочку місцевого поміщика. На завжди веселу Ольгу не схожа її задумлива сестра Тетяна. Ольга молодше сестри на один рік, вона зовні красива, але нецікава Онєгіну:
Неужто ты влюблён в меньшую? |
Зустрівши Онєгіна, Тетяна закохується в нього і пише йому листа. Однак Онєгін відкидає її: він не шукає спокійного сімейного життя. Ленський і Онєгін запрошені до Ларіних на іменини Тетяни. Онєгін не радий цьому запрошенню, але Ленський вмовляє його поїхати, обіцяючи, що нікого з гостей-сусідів не буде. Насправді, приїхавши на торжество, Онєгін виявляє “бенкет величезний”, що його злить не на жарт.
[…] Надулся он и, негодуя, |
На обіді у Ларіних Онєгін, щоб змусити Ленського ревнувати, несподівано починає залицятися до Ольги. Ленський викликає його на дуель. Поєдинок закінчується смертю Ленського, і Онєгін їде з села.
Через три роки він з’являється в Петербурзі і зустрічає Тетяну. Тепер вона – важлива світська дама, дружина генерала. Онєгін закохується в неї і намагається її добитися, але на цей раз відкидають вже його. Тетяна зізнається, що як і раніше любить Євгенія, але каже, що повинна залишитися вірною чоловікові.
Я вас люблю (к чему лукавить?), |
На цьому оповідь переривається. Автор залишає збентеженого Євгенія і в декількох репліках прощається з читачами і зі своєю багаторічною працею.