Прислiв’я про зиму та приказки зібрані протягом багатьох років наведені в цій статті.
Прислiв’я про зиму
- Страшна зима, як дров нема. То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха. Багато снігу – багато хліба. Зима без снігу – не буде хлібу. Добрий той сніг, що вчасно ліг. Зимою деньок, як комарів носок.
- Сонце блищить, а мороз тріщить. Зимове сонце крізь плач сміється. Зимова днина така: сюди – тень, туди – тень, та й минув день.
Дитячі прислiв’я про зиму
- Синиця пищить – зиму віщить. Як зазиміє, то й жаба оніміє. До завірюхи треба кожуха. Зимове сонце, як мачушине серце: світить, але не гріє. У місячні ночі сніг не тане. Взимку сонце кріз плач сміється. Зима біла, та не їсть снігу, а все – сіно. Такий мороз, аж зорі скачуь. Зимнє тепло, як мачушине добро.
Зимня пора усе підбира Зимою поле чисте, та хліб не родить.
Прислів’я та приказки про Грудень
- Грудень землю грудить і хату студить. Грудень – не брат, а холоднеча – не сестра. Смутний грудень, як прийде студень. Грудень рік кінчає, а зиму починає. Прийшов грудень, приніс студень. У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертають. Сумний грудень і в свято, і в будень.
Прислів’я та приказки про Січень
- Січень з груднем прощається, а на лютий очі косить. Січи, не січи, коли я на печі. У січні вночі панують сови та сичі. Січень, наступає, мороз людей обнімає. Січень січе та й морозить, а газда дрова з лісу возить. Січень не так січе, як у вуха пече.
Прислів’я та приказки про Лютий
- Лютий виганяє ковалів з гути. Місць лютий – гострокутий. Лютий – місяць вітрів і кривих шляхів. Лютневі прикмети: метелиці та замети. Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур. Лютневий сніг за золото дорожчий. Місяць лютий спитає, чи взутий. У лютому зима вперше з весною зустрічається. Лютий воду відпускає, а березень – підбирає. Лютий лютує, та весні дорогу готує. У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду. Лютневий сніг весною пахне. Якби мені та сила, що в січні, каже лютий то я б бику-третяку роги вломив.