Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці – українська народна пісня кінця 18 століття. Авторство належить напівлегендарній поетесі і співачці Марусі Чурай.
“Ой не ходи, Грицю” текст
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки – чарівниці.
Котра дівчина чари добре знала,
Вона ж того Гриця та й причарувала.
Інша дівчина чорнобровая,
Та чарівниченька справедливая.
У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок переполоскала,
Як прийшов вівторок – зілля ізварила,
У середу рано Гриця отруїла.
У четвер надвечір Гриценько помер,
А прийла п’ятниця – поховали Гриця.
– Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?
– Ой мати, мати, жаль ваги не має:
Нехай же Грицько двоїх не кохає!
Нехай він не буде ні тій, ні мені,
Нехай дістанеться сирій землині.
Оце тобі, Грицю, за теє заплата –
З чотирьох дощок темная хата…