Аналіз вірша “Моє серце в верховині” Роберта Бернса – тема, ідея, художні засоби
“Моє серце в верховині…” аналіз
Гарячим почуттям любові до рідної Шотландії пройнятий вірш “Моє серце в верховині…”.
Рік написання – 1789 р.
Тема – Любов до рідного краю.
Художні засоби “Моє серце в верховині”
Епітети: “любий рідний край”, “пущі дикі”, “буйні ріки” тощо.
Метафори: “Моє серце в верховині і душа моя, Моя дума в верховині соколом буя, Моя мрія в гори лине наздогін вітрам”.
Персоніфікації: “Прощавайте, сині гори, білії сніги, Прощавайте, темні звори й світлії луги! Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!”, “Будь здорова, верховино, любий рідний край”.
Нестягнені форми прикметників: “білії сніги”, “світлії луги”. Інверсія: “іду я на чужину”
Фольклорні елементи у вірші
- Повтори: прощавайте, моя, моє. Постійні епітети: білії сніги, світлії луги, тіняві гаї, буйні ріки, любий рідний край. Традиційні образи: дума соколом буя, мрія лине.
МОЄ СЕРЦЕ В ВЕРХОВИНІ
Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.
Будь здорова, верховино, любий рідний край,
Честі й слави батьківщино, вольності розмай!
Хоч іду я на чужину, повернуся знов,
Моє серце в верховині і моя любов.
Прощавайте, сині гори, білії сніги,
Прощавайте, темні звори1 й світлії луги!
Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї,
Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!
Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.
Переклад М. Лукаша
My Heart’s In The Highlands
Farewell to the Highlands, farewell to the North,
The birth-place of Valour, the country of Worth;
Wherever I wander, wherever I rove,
The hills of the Highlands for ever I love.
Chorus.
-My heart’s in the Highlands, my heart is not here,
My heart’s in the Highlands, a-chasing the deer;
Chasing the wild-deer, and following the roe,
My heart’s in the Highlands, wherever I go.
Farewell to the mountains, high-cover’d with snow,
Farewell to the straths and green vallies below;
Farewell to the forests and wild-hanging woods,
Farewell to the torrents and loud-pouring floods.
My heart’s in the Highlands, &c.