“Ромео і Джульєтта” короткий зміст (скорочено) за актами можна прочитати за 15-20 хвилин.
“Ромео і Джульєтта” короткий зміст по главах
Головні герої “Ромео і Джульєтта”:
Ескал, князь Веронський
Граф Паріс, молодий чоловік, родич князя
Монтеккі
Капулетті – глави двох ворогуючих будинків
Дядько Капулетті
Ромео, син Монтеккі
Меркуціо, родич князя, друг Ромео
Бенволіо, племінник Монтеккі, друг Ромео
Тибальт, племінник леді Капулетті
Брат Лоренцо
Брат Джованні – монахи
Балтазар, слуга Ромео
Самсон, Грегоріо – слуги Капулетті
Петро – ??слуга годувальниці
Абрам – слуга Монтеккі
Аптекар, Паж Паріса
Леді Монтеккі – дружина Монтеккі
Леді Капулетті – дружина Капулетті
Джульєтта – дочка Капулетті
Годувальниця Джульєтти
Місце дії – Верона і Мантуя
Час дії – п’ять днів одного тижня
Знаменитій трагедії передує пролог, в якому Шекспір??виклав використаний їм бродячий сюжет епохи італійського Ренесансу:
Однаково шляхетні дві сім'ї В Вероні пишній, де проходить дія, Збували в ворожнечі дні свої. Аж враз кривава скоїлась подія. Коханців двоє щирих, запальних Ворожі ті утроби породили; Нещастя сталося у сім'ях тих,- Вони одвічні звади припинили. Життя коротке і сумну любов, Трагічну смерть, що потрясла родини, Як змила ту ненависть чиста кров, Ми вам покажемо за дві години. Даруйте нам недоліки пера, Всі хиби виправить старанна гра.
“Ромео і Джульєтта” Акт 1 короткий зміст
На площі Верони Самсон і Грегоріо, озброєні мечами і щитами, готуються “не осоромитися” перед “шавками Монтеккі”. Угледівши Абрама і Балтазара, Самсон і Грегоріо починають задирати їх, Самсон демонстративно закликає товариша показати свій “молодечий удар”. З’являється Бенволіо. Він наказує слугам заховати зброю і розійтися. Однак Тибальт, помітивши Бенволіо, заявляє, що йому “ненависний світ і слово “мир””. Бенволіо і Тибальт б’ються на шпагах. Прихильники обох будинків приєднуються до хуліганів. На площу виходять глави обох ворогуючих сімейств з дружинами. Вони гучно ображають один одного. Втручається князь. Він зупиняє “зрадників, вбивць тиші”, наказує “кинути шпаги з безславних рук” і велить Монтеккі і Капулетті з’явитися до нього для дачі свідчень.
Леді Монтеккі стурбована станом сина. Вона запитує Бенволіо, чому Ромео шукає усамітнення, уникає спілкування з батьками, не відповідає на запитання. Бенволіо обіцяє вивідати у нього його таємницю.
Бенволіо дізнається від Ромео, що той закоханий в Розалін. Бенволіо радить одному: “Дай волю і простір своїм очам – іншими полюбуйся”.
Капулетті розповідає Парису, що князь оштрафував його і Монтеккі. Паріс сватається до Джульєтти, але поки Капулетті відповідає на його пропозицію ухильно. Він радить Парису “порозумітися” з Джульєттою, і тоді через два роки батько оголосить її нареченою Паріса. Капулетті запрошує Паріса ввечері до себе на свято, де буде бал. Там молодий чоловік неупереджено зможе оцінити красу Джульєтти.
Слуга, якому наказано обійти зі списком усіх гостей Капулетті, випадково зустрічає на вулиці Ромео і Бенволіо і просить їх прочитати йому імена та адреси запрошених (слуга неписьменний). Ромео бачить у списку Розаліну і вирішує у що б то не стало проникнути під чужим ім’ям на бал, щоб подивитися на свою кохану. Бенволіо розділяє прагнення свого друга, але переслідує при цьому іншу мету: “У Капулетті будуть на балу найвизначніші красуні Верони”. Стало бути, Ромео зможе порівняти Розаліну з іншими дівчатами, і Бенволіо впевнений, що друг тут же забуде свою печаль.
Леді Капулетті оголошує Джульєтті, що за неї посватався молодий Паріс. Годувальниця і мати в один голос на всі лади розхвалюють нареченого – “не людина, а картинка”, “квітка, яких Верона не бачила”. Мати радить Джульєтті як слід придивитися до Паріса на балу, постаратися дізнатися його трохи краще. Джульєтта покірно погоджується, щоб доставити батькам задоволення.
Ромео, Меркуціо і Бенволіо з кількома рядженими і факельник стоять перед воротами будинку Капулетті. Ромео і раніше нарікає на свою нещасну долю за любов до Розалін. Йому здається, що він іде в гості не до добра, так як напередодні він бачив поганий сон.
Ромео, Бенволіо і Меркуціо в масках входять в залу, де танцюють гості Капулетті. Ромео бачить серед танцюючих Джульєтту, не може відвести від неї очей, запитує слугу, хто ця дівчина, але слуга не може дати відповідь. Ромео не знає, що перед ним – дочка Капулетті, заклятого ворога його сімейства. Ромео моментально забуває Розаліну, забуває своє нещастя і нарікання.
Переодягнений монахом, Ромео підходить до Джульєтти, цілує дівчину, вона цілує його у відповідь. Ромео дізнається у годувальниці, що Джульєтта – господиня дому. Він вражений, але не може боротися з пристрастю, яка охопила його. Ромeo не має наміру відступитися від Джульєтти тільки тому, що вона – Капулетті. Коли сама Джульєтта дізнається, хто поцілував її на балу і хто так сподобався їй, вона чудово розуміє, що в очах її батьків – “Ромео не жених”.
“Ромео і Джульєтта” Акт 2 короткий зміст
Почуття всепоглинаючої любові охоплює молоду пару. І Ромео і Джульєтта не можуть думати ні про що, крім як один про одного. Ромео, прокравшись в сад Капулетті, чекає, коли Джульєтта появиться на балконі своєї кімнати, щоб ще раз поглянути на ту, що потрясла його уяву.
Джульєтта з’являється на балконі. He бачачи свого коханого, дівчина розмовляє вголос сама з собою. Їй шкода, що Ромео носить прізвище Монтеккі, вона мріє, щоб він відрікся від сім’ї і зробив її своєю дружиною, щоб їй не бути більше Капулетті. Адже ім’я не головне, головне – сама людина.
Ромео знизу відповідає, що заради коханої він прийме нове хрещення. Його любов не зупинять ні висока огорожа, ні ворожість рідних Джульєтти. Для нього краще “смерть від їх ударів, ніж довгий вік без ніжності” Джульєтти.
Джульєтта просить юнака не брехати їй, не давати порожніх клятв.
Джульєтта просить Ромео, якщо він “вирішив одружитися не жартома”, на наступний день повідомити її служниці, коли і де відбудеться вінчання. Закохані довго не можуть розлучитися. Неодноразово попрощавшись, вони знову і знову повертаються один до одного. Нарешті Джульєтта, яку наполегливо кличе годувальниця, зникає.
Брат Лоренцо приносить в келію кошик сонної трави, з якої буде готувати цілюще зілля. Він розмірковує про те, що на світі все має сенс і все необхідне, бо все створено землею, “праматір’ю всіх порід”.
До Лоренцо приходить Ромео, просить ченця якнайшвидше повінчати його з Джульєттою. Лоренцо жартує над тим, як швидко Ромео забув про Розалін. Ho у юнака готова відповідь: він зволів Розалін Джульєтту, бо “та злоба, а ця – доброта”. Лоренцо погоджується виконати прохання юнака, бо в шлюбі Ромео і Джульєтти йому бачиться кінець боротьби Монтеккі і Капулетті.
Ромео зустрічає Бенволіо і Меркуціо. Tі дивуються, куди зник їх товариш напередодні ввечері, коли вони домовилися після балу у Капулетті йти разом. Ромео відповідає ухильно; він ще не знаходить сил повідати друзям про все, що з ним сталося за вчорашній вечір.
З’являється годувальниця. Їй треба поговорити з Ромео віч-на-віч з приводу вінчання. Ромео передає через неї Джульєтті, щоб та під будь-яким приводом прийшла до полудня на сповідь до ченця Лоренцо, який погодився повінчати закоханих.
Джульєтта з нетерпінням чекає в саду годувальницю. Вона рахує хвилини до приходу няні, лає її за повільність. Годувальниця передає їй слова Ромео, розповідає і про те, що вночі чоловік прийде до Джульєтти мотузяною драбиною.
Брат Лоренцо здійснює весільний обряд над Ромео і Джульєттою. Ромео просить Джульєтту знайти слова, щоб виразити почуття, які переповнюють його.
“Ромео і Джульєтта” Акт 3,4 короткий зміст
За площею йдуть Меркуціо, Бенволіо, паж і слуги. Бенволіо вмовляє Меркуціо піти додому: він передчуває, що сьогодні їм не уникнути неприємностей, тому що “всюди Капулетті”. Ho поки вони сперечаються, з’являється Тибальт. Він чіпляється до Меркуціо, задирає його. Спалахує сварка. Бенволіо з усіх сил намагається запобігти конфлікту, пропонує усамітнитися, обговорити виниклі “питання” з “холодною душею” і розійтися.
Ho тут Тибальт бачить Ромео. Ні за що на світі він не згоден піти без бійки. Ромео (який тепер родич Тибальта) спокійно пояснює, що не хоче сваритися з ним, що готовий пробачити його “сліпу злобу”, пропонує розлучитися друзями. Меркуціо, який поки не в курсі факту одруження Ромео, з презирством заявляє, що повинен кров’ю змити ганьбу Ромео.
Меркуціо оголює шпагу і кидається на Тибальта. Ромео всіма способами намагається розняти забіяк, кидається між ними. З-під руки Ромео Тибальт ранить Меркуціо і ховається зі своїми спільниками.
“Чума візьми сімейства ваші обидва!” – Вигукує вмираючий Меркуціо. Бенволіо веде його геть. Ромео відчуває свою провину за те, що його друг і родич князя так небезпечно поранений через нього, в той час як сам Ромео “мовчки зніс смертельну образу” – публічна образа від Тибальта, людини, яка годину тому стала йому рідною.
Бенволіо підходить до Ромео і оголошує йому, що Меркуціо помер. Торжествуючий Тибальт повертається. Ромео кидається на нього, щоб помститися за померлого друга, вбиває Тибальта і біжить геть.
Вбігають городяни, князь, Монтеккі, Капулетті. Бенволіо розповідає князю, що сталося. Леді Капулетті ридає над трупом племінника, вимагає справедливості і помсти. Князь, чиї родинні почуття теж постраждали (Меркуціо – його родич), повеліває негайно вислати Ромео з міста. Розсерджений князь накладає на Монтеккі і Капулетті, чий розбрат остаточно набрид йому, величезний штраф. Якщо ж Ромео знову з’явиться у Вероні, князь розпоряджається стратити його.
В саду Капулетті Джульєтта чекає вечора, коли вона знову побачить Ромео. Годувальниця розповідає Джульєтті, що Тибальт убитий, а Ромео вигнаний. Спочатку Джульєтта приймається корити Ромео за вбивство двоюрідного брата.
Тут Джульєтта, наче прокинувшись, осмикує себе. Її улюблений “для ганьби не народжений”, він прекрасна людина, чистий, щирий, а лаяти чоловіка – ницість з боку дружини. Для неї найстрашніше – не смерть двоюрідного брата. Ho якби щось погане сталося з Ромео, життя Джульєтти затьмарилось назавжди. Їй нестерпна думка про вигнання коханого. Годувальниця обіцяє знайти Ромео (він ховається у Лоренцо в монастирі) і привести його до Джульєтти.
Брат Лоренцо вмовляє Ромео непомітно виїхати з міста, перечекати, поки гнів князя пройде. Ho Ромео глухий до всіх його переконань. Він хоче мчати до Джульєтти, він марить нею, без неї йому немає життя.
Годувальниця приходить до келії Лоренцо, сповіщає Ромео про те, що Джульєтта жадає бачити його. Ромео в пориві благородства відрікається від своїх рідних і вихоплює шпагу, щоб заколоти себе (бо він доставив Джульєтті стільки страждань). Брат Лоренцо зупиняє юнака, сварить його за сльозливість і сліпоту вчинків, за те, що Ромео лає свій рід.
Лоренцо нагадує, що Ромео слід було б Богу дякувати за своє щастя. Він не убитий Тибальтом, його любить і чекає Джульєтта. Брат Лоренцо радить Ромео потихеньку відправитися до Джульєтти вночі, а вранці, до обходу варти, повернутися і негайно відбути до Мантуї, поки не випаде нагода оприлюднити їх шлюб і примирити сім’ї Монтеккі і Капулетті. Лоренцо обіцяє регулярно посилати Ромео до Мантуї звістки про Джульєтту зі своїм слугою.
Джульєтта весь час плаче, бо Ромео вигнаний. Батьки ж вирішують, що дочка побивається за покійним Тибальтом. Батько вважає, що Джульєтту треба чимось відволікти від сумних думок. Паріс, з’явившись в траурний день (похорон Тибальта) в будинку Капулетті, нагадує про своє сватання. Сам Капулетті обіцяє Парису руку Джульєтти, призначає весілля на найближчий четвер (через три дні) і розпоряджається повідомити про прийдешнє торжество дочці.
На світанку Ромео збирається йти з кімнати Джульєтти. Закохані не в силах розлучитися. Ромео обіцяє посилати дружині повідомлення з чужини, закликає її сподіватися на краще, запевняє, що муки розлуки послужать їм потім спогадом. Джульєтту мучать недобрі передчуття. Ромео зникає.
Леді Капулетті оголошує дочці, що через три дні у неї весілля з Парісом. Джульєтта гірко плаче, пояснюючи свою тугу болем втрати Тибальта. Мати обіцяє поквитатися з убивцею Тибальта, через вірних людей підмішати йому отруту в їжу. Джульєтта викликається сама скласти отруту, а за Паріса йти заміж відмовляється.
З’являється Капулетті. У нього не вкладається в голові, як наважилася дочка не послухатися його і не пишатися вибором батьків. Батько грубо лає Джульєтту. Його буквально зводить з розуму те, що його багаторічні клопоти з пошуку для дочки достойного жениха не увінчалися вдячністю і послухом з її боку. Капулетті загрожує вигнати Джульєтту з дому, позбавити шматка хліба і дає їй на роздуми два дні. Джульєтта благає мати заступитися за неї і відкласти шлюб хоча б на місяць, але мати непохитна. Батьки йдуть.
Джульєтта плаче на руках у годувальниці. Ta радить їй плюнути на чоловіка і вийти заміж за Паріса, тому що “новий шлюб затьмарить своїми вигодами колишній”, а “нинішній чоловік в так далеко, що це – як покійник, та ж користь”. Зміркувавши, що годувальниця їй більше не союзниця, Джульєтта посилає її до батьків: просити, щоб ті відпустили Джульєтту до сповіді в келію брата Лоренцо.
Паріс іде до Лоренцо, призначає своє вінчання з Джульєттою на четвер. Лоренцо намагається відмовити молодого графа від поспішного шлюбу. У Лоренцо Паріс стикається з Джульєттою, називає її дружиною. Джульєтта, прямо не відмовляючись від шлюбу, проте на питання Паріса не відповідає і всіляко уникає спілкування з ним.
Залишившись наодинці з Лоренцо, Джульєтта просить його зробити що завгодно, лише б відвернути її від ненависного шлюбу і допомогти возз’єднатися з Ромео. Лоренцо велить їй йти додому, дати батькові згоду на весілля, а в середу ввечері випити перед сном склянку зілля, яке дає їй Лоренцо. Воно занурить Джульєтту в такий глибокий сон, який буде не відрізняється від смерті. Рідні поховають її в сімейному склепі в труні без кришки (така фамільна традиція Капулетті). Тим часом Лоренцо викличе Ромео і разом з ним прийде в склеп. Потім Джульєтта прокинеться, і Лоренцо влаштує їм з Ромео втечу. Джульєтта безстрашно бере склянку і обіцяє в точності виконати його інструкції.
Під приводом, що їй треба як слід помолитися перед весіллям, увечері в середу Джульєтта вмовляє годувальницю залишити її на ніч у спальні одну. При думці про те, що монах міг дати їй випити справжню отруту, Джульєтту “пронизує легкий холод, і жах зупиняє кров”. Їй ввижається Тибальт, який насаджує Ромео на шпагу. Джульєтта п’є отруту “за здоров’я Ромео” і падає на ліжко без дихання.
Вранці в будинку Капулетті йдуть активні приготування до весілля. Нарешті годувальниця відправляється будити юну наречену, але повертається в сльозах. Звістка про смерть Джульєтти розноситься по дому. Капулетті у відчаї. З’являється Лоренцо, який готувався “вінчати Джульєтту і Паріса”, але тепер буде відспівувати її, а святковий обід “на похоронний церемоніал піде”.
“Ромео і Джульєтта” Акт 5 короткий зміст
Балтазар приносить Ромео до Мантуї звістку про те, що Джульєтта померла і лежить у фамільному склепі. Лоренцо віддав лист для Ромео, в якому він пояснював, що Джульєтта ще прокинеться від сну, братові Джованні, але тому виявилося не з ким відправити лист до Мантуї.
Ромео негайно збирається в Верону. Жити без Джульєтти Ромео не хоче, але прагне побачити її перед кончиною, хоч і мертву. Перед від’їздом його відвідує аптекар. Він приносить Ромео на його прохання отруту, один ковток якого вбиває людину миттєво і без мук.
Лоренцо дізнається від брата Джованні, що його лист до Ромео не було надіслано. Брат Лоренцо поспішно пускається до склепу Капулетті, по-тому що “з хвилини на хвилину Джульєтта може встати”. Лоренцо вирішує вкрити її у себе в келії, а поки все ж написати Ромео і викликати його з Мантуї. Лоренцо не знає, що Балтазар вже побував в Мантуї, і Ромео мчить у напрямку до Верони.
До гробниці Капулетті приходить Паріс зі своїм пажем, Паріс прощається зі своєю нареченою, прикрашає її труну квітами. Зачувши кроки, Паріс ховається.
З’являються Ромео з Балтазаром. Ромео відсилає Балтазара геть, пояснюючи, що хоче зняти з пальця дружини дорогий перстень. Однак Балтазар на всякий випадок ховається в кущах неподалік, щоб у разі чого прийти на допомогу, оскільки вид Ромео страшний.
Паріс зупиняє Ромео, заарештовує його (Ромео не має права бути у Вероні). Ромео намагається уникнути конфлікту, пояснює, що “сам готує над собою розправу”. Ho Паріс стоїть на своєму. Вони починають битися, і Ромео вбиває Паріса. Паж кидається кликати караул. Ромео вносить Паріса, це його передсмертне прохання, в склеп Джульєтти. Залишившись наодинці з Джульєттою, Ромео ридає над її бездиханним тілом.
Ромео припадає губами до лиця Джульєтти, щоб “закарбувати довгим поцілунком зі смертю свій безстроковий договір”. Ромео п’є отруту за свою любов і вмирає.
У гробницю входить брат Лоренцо. Він вже знає від Балтазара, що Ромео приїхав до Верони, не отримавши звісток від нього. Лоренцо бачить біля труни Джульєтти Ромео і Паріса. Він не відразу знаходить “ключ до розгадки цієї”.
Джульєтта пробуджується. Лоренцо з гіркотою пояснює їй, що зла сила попередила його дії. Він не дотримав своєї обіцянки. Ромео мертвий. Лоренцо квапить Джульєтту, вмовляє її залишити склеп. Він готовий допомогти нещасній прийняти чернечий постриг.
Джульєтта відмовляється виходити зі склепу. Лоренцо йде. Джульєтта бачить, що склянка, з якої Ромео випив отруту, порожня. Вона цілує чоловіка в губи, сподіваючись, що хоч крапля отрути залишилася на його вустах. Джульєтта чує чиїсь голоси. Це підходять до склепу сторожа, викликані пажем Паріса. Джульєтта дістає кинджал Ромео і заколює себе.
До склепу приходять, крім сторожів, князь і Монтеккі з Капулетті. Вони влаштовують упереджений допит Балтазару і Лоренцо.
Лоренцо розповідає князю, в чому була справжня причина загибелі молодих нащадків родин Монтеккі і Капулетті. Дружина Монтеккі теж померла: вона не винесла розлуки з сином. Князь з докором звертається до голів ворогуючих сімейств.
Капулетті і Монтеккі на могилі дітей потискують один одному руки, домовляються, що встановлять з чистого золота пам’ятник Ромео і Джульєтті. Всі видаляються, щоб разом сумувати. За словами князя, “повість про Ромео і Джульєтту залишиться найсумнішою на світі”.