Короткий зміст оповідання “Хамелеон”
Поліцейський наглядач Очумєлов, йдучи через базарну площу чує крики і собачий визг. Перед ним постає постать Хрюкіна (золотих справ майстер), що біжить за собакою. Він демонструє натовпу закривавлений палець. В центрі натовпу – кривдник Хрюкина, маленьке перелякане щеня.
Хрюкин розповідає, що собака його “ні з того ні з сього” вкусила за палець, а оскільки він золотих справ майстер, травма пальця робить його непрацездатним, він несе збиток, і, отже, господар собаки повинен йому заплатити.
Очумєлов обіцяє скласти протокол і показати “кузькіну мать” власнику собаки, а собаку “винищити”. Хтось із натовпу повідомляє, що це собака генерала Жигалова. Очумєлов відразу змінює свою думку, звинувачує Хрюкина в тому, що він сам собі “розколупав пальця цвяшком”. У натовпі нова версія: начебто собака зовсім не генеральська.
Очумєлов знову починає лаяти собаку, повідомляє, що у генерала собаки хороші, а у цієї “ні шерсті, ні вигляду, підлість одна тільки”. Хтось знову припускає, що собака належить генералу. В черговий раз Очумєлов змінює свою позицію: “собака – ніжна тварюка”, а Хрюкин сам винен, раз “свій безглуздий палець” виставляв.
З’являється генеральський кухар і каже, що собака належить братові генерала. Очумєлов відразу ж улесливо вигинається перед собакою, називає її “цу-цик такий собі”. Навколишні регочуть з Хрюкіна, а Очумєлов загрожує йому: “Я ще доберуся до тебе”, – і продовжує свій шлях по базарній площі.