Микола Пимоненко коротка біографія

Микола Пимоненко коротка біографія Відомого українського художника викладена в цій статті.

Микола Пимоненко біографія скорочено

Микола Корнилійович Пимоненко – художник-живописець, автор багатьох картин на сільську та міську тематику.

Народився 9 березня 1862 р. в передмісті Києва на Пріорці у родині міщанина. Батько був іконописцем і різьбярем по дереву. Майбутній художник навчався в іконописній майстерні Іванова, де і познайомився з художником Миколою Мурашком.

У 1876 Микола Пимоненко почав навчатися в Київській школі малювання, якою керував Микола Мурашко. 1881 року він склав іспити на звання учителя малювання при Київському учбовому окрузі і розпочинає вчителювання у Каневі.

1882 року Пимоненко вступив до Петербурзької Академії мистецтв. 1883 року був переведений до натурного класу, де навчався з такими майстрами, як В. Сєров, М. Врубель, С. Васильківський, М. Ткаченко, М. Беркос. Проте 1884 року Пимоненко змушений залишити Академію через стан здоров”я й матеріальні нестатки.

На запрошення М. Мурашка викладав у Київській рисувальній школі.

1885 року в Петербурзькій Академії мистецтв відбулася виставка, де вперше було експоновано картину М. Пимоненка “Гальорка”. 1891 року він одержав звання почесного общника (учасника) Академії художеств за заслуги в розвитку мистецтва.

У 90-х роках XIX століття брав участь у розписах Володимирського собору в Києві. Виконав образи Святої Анни і Миколи Мірлкійського та деякі образи на фронтоні.

1893 року на запрошення художника І. Рєпіна, з яким познайомився ще в роки навчання в Київській рисувальній школі, став експонентом Товариства пересувних художніх виставок, а 1894 року став членом цього Товариства.

Протягом 1900 – 1912 років викладав у Київському політехнічному інституті.

1904 року Петербурзька Академія мистецтв присудила М. Пимоненку звання академіка.

На початку ХХ ст. Микола Корнилович брав участь у міжнародних художніх виставках у Парижі, Берліні, Мюнхені, Лондоні. Зокрема, на виставці 1906 р. у Мюнхені його картині “Страсний четвер” відвели одне з найбільш почесних місць, а автора полотна визнали дійсним членом Мюнхенського товариства художників. 1909 року його картину “Гопак” придбав Лувр, а митець став дійсним членом французького товариства “Інтернаціональна спілка митців”.

Микола Пимоненко помер у розквіті творчих сил 26 березня 1912 р. від хвороби печінки. Його поховали в Києві, на Лук’янівському цвинтарі. На надгробку зробили дуже лаконічний запис: “Академік живопису”.

Відомі картини Пимоненка : “Весілля в Київській губернії” (1891), “Свати” (1893), “Ворожіння” (1893), “Біля колодязя (Парубки)” (1894), “Київська квіткарка” (варіанти 1897 і 1908), “На ярмарку” (1898), “Жертва фанатизму” (1899), “Сінокіс” (1900), “Брід” (1901), “Вихід з церкви в Страсний четвер” (1907), “Зустріч з земляком” (1908), “Гуси, додому!”, “Суперниці. Біля колодязя” (1909), “Гопак” (1909) та ін.

Художник створював ліричний образ України з її чарівними пейзажами й життєрадісним народом. Пимоненка називали “майстром побутового живопису”. Він знаходив своїх героїв у сусідніх хатах, на гамірливих базарах, приводив додому “живу” натуру – то теля, то овечку. Він наряджав у святкове вбрання молодь і спостерігав за її веселощами, танцями, жартами. Більшість картин присвячено змалюванню життя сучасного йому села, в яких правдиво й поетично відтворено побут і звичаї українського селянства, яскраві образи людей із народу. Звертався митець і до міської тематики.

Також Ви можете ознайомитися з Цікавими фактами про Миколу Пимоненка, щоб дізнатися більше про геніального митця.