“Тронка” роман Олеся Гончара, написаний у 1963 р. Твір складається з дванадцяти новел, кожна з яких являє собою завершений художній твір. Разом з тим, хоч у творі відсутній єдиний сюжет, новели пов’язані спільністю проблематики, загальним романтично-реалістичним ключем викладу, героями, що діють здебільшого в кількох новелах.
Жанр “Тронка” – роман у новелах
Дія роману відбувається на Україні – у таврійських степах, оспіваних письменником у багатьох романах та новелах. О. Гончар змальовує найрізноманітніших людей – від старого чабана Горпищенка, безногого ветерана Великої Вітчизняної війни Мамайчука до льотчика, якому вже стелиться дорога в космос,- Петра Горпищенка, Віталика й Тоні, Ліни, які тільки-но роблять перші кроки в життя.
Уражає масштабність “Тронки”, у якій сходяться давнє минуле, аж до античних часів, і передбачення майбутнього, віками утверджена простота чабанування, символом якої виступає ще дідова гирлига, і новітня реактивна техніка, звичайність сільського побуту й відчутний вплив технічного прогресу на молоде покоління.
Власне, у романі йдеться про світ, життя людей в умовах науково-технічної революції. Адже вона так чи інакше впливає на психологію, працю, морально-етичні погляди, весь внутрішній світ людини. Вона привчає людину по-новому дивитися на працю, ставити техніку собі на службу, чекати від неї нових здобутків – аж до впливу на складні закони спадковості, космічні перемоги, осягнення фундаментальних законів існування матерії, Всесвіту – і вона ж може буквально протягом лічених годин знищити цивілізацію, саме людство. І герої “Тронки” зважають на все, що дає технічний прогрес, схвалюючи й упроваджуючи його здобутки, націлені на благо людства, дальший розвиток прогресу, й категорично відкидаючи все вороже цивілізації, мирному життю.