“Міо, мій Міо” аналіз
Жанр. Казкова повість (фентезі)
Тема – пригоди хлопчика в казковій Далекій Країні.
Ідея – віра в перемогу справедливості; розкриття безмежних фізичних і духовних можливості людей, які готові пожертвувати собою заради щастя інших.
Герої “Міо, мій Міо”
Сонячний світ добра: Міо, Бенко, тітка Лундін, тато-король, Юм-Юм, Ірі, Нонно, Ено, Ткаля, Зброяр, діти-птахи
Світ зла і темряви: Тітка Едля, дядько Сікстен, лицар Като, вивідувані, вартові
“Міо, мій Міо” сюжет
Експозиція. Життя Буссе в родині опікунів
Зав’язка. Тітка Лундін дає Буссе яблуко та лист і Джин перевозить Буссе до Країни Далекої
Розвиток дії. Буссе – Міо в Країні Далекій знаходить батька-короля; друзі та помічники Міо, відповідальність Міо за її долю жителів Країни Далекої
Кульмінація. Міо долає страх і приймає рішення боротися з лицарем Като. Випробування героя на шляху до замку лицаря Като
Розв’язка. Перемога Міо над Като, звільнення дітей
Епілог. Повернення додому, щасливе життя Міо у Країні Далекій
Проблематика. Взаємини дітей та батьків, необхідність домашнього затишку, любові для дитини; роль батьків у житті дитини; материнська любов та піклування
Конфлікт твору. Втілення зла – жорстокий лицар Като та його мертвий світ (зачаровані птахи, безлюдне озеро, ліс, чорна гора) протиставлений сонячному світу добра
Символи “Міо, мій Міо”
Образ колодязя що ввечері шепоче – “Це колодязь забутих казок і пісень, таких, що їх колись давно розповідали й співали на світі, а потім так само давно забули. Тільки цей Колодязь, що шепоче ввечері, пам’ятає їх геть усі”. Образ колодязя є символом народної пам’яті, життєвої мудрості фольклору і народ-них традицій. Почути його казки та пісні може тільки дитина з чистим серцем. Поки є такий невичерпний колодязь, народ з нього черпає силу протистояти злу.
Маленька сіра пташка у замку Като – дУша лицаря Като, яка звільнилася з кам’яного полону
Моральні цінності, проголошені в повісті: дорослі мають прагнути творити країну Далеку в реальному світі; Любов, Дружба перемагають зло та ненависть; природа завжди служить добру; кам’яні серця дорослих перетворюють дітей на нещасних самотніх “птахів”; люди мають завжди пам’ятати, що зло шкодить в першу чергу їм самим; батьківська любов, родинне тепло є най-вищою цінністю в житті
Елементи чарівної казки у повісті “Mio, Мій Mio”
Чарівна казка | “Mio, мій Mio” |
Незвичне народження героя | Тато – король Країни Далекої, мама померла, коли Mio народився |
Казковий герой покидає домівку й потрапляє до дивного світу | 14 жовтня о 6 год. вечора зник з дому і за допомогою джина потрапляє до Країни Далекої |
Два світи: світ добра й світ зла | Країна Далека та Країна Чужинецька |
Чудесні помічники героя | Юм-Юм, кінь Міраміс, Зброяр, дуплисте дерево, земля, зачаровані птахи, озеро, скеля, брама |
Чарівні предмети | Меч, що розтинає камінь, невидимий плащ, хліб, що втишує голод, ложечка, що не залишалась порожня |
Подолання труднощів | Пригоди у Мертвому лісі, у вежі голоду, боротьба з лицарем Като |
Перемога світу добра над світом зла | Перемога Mio над лицарем Като, звільнення дітей та Міраміса з білим лошатком |
Кінцівка | Mio живе в Країні Далекій, і йому дуже добре у свого тата-короля |
Реальне та фантастичне у творі
Реальне | Фантастичне |
Життя в родині опікунів. Погане ставлення тітки Едлі й дядька Сікстена до Буссе. Самотність хлопчика | Потрапив у Країну Далеку, знайшов тата-короля. Дні його веселі та радісні |
Калле-Джигун, старий броварський кінь | Міраміс – кінь, що вміє літати |
Жорстокі діти з Упландської вулиці | Добрі жителі казкового королівства і злий лицар Като. Зачаровані птахи |
Вечірній парк, де хлопчик грається порожніми пляшками з-під пива | Зелені луки, трояндовий сад, колодязь, що шепоче казки |
Хлопець, за висловом тітки Едлі, “миршавий, блідий і хирлявий”. Злі сили гноблять хлопчика | Міо виріс і зміцнів, став рум’яний і здоровий, засмаг на сонці й набрався сили. Міо перемагає злі сили |