Максим Горький біографія на українській мові скорочено розповість про життя російського письменника і драматурга.
Максим Горький біографія коротко
Народився 16 (28) березня 1868 в м. Нижній Новгород в небагатій родині столяра. Справжнє ім’я Максима Горького – Олексій Максимович Пєшков. Батьки його рано померли, та маленький Олексій залишився жити з дідом. Наставницею ж у літературі була його бабуся, яка і провела онука в світ народної поезії.
З 11-ти років “пішов у люди”, був вимушений працювати на важких роботах, працював буфетним посудником на пароплаві, учнем в іконописній школі, пекарем і т. д.
У житті Горького всього два роки були присвячені навчанню в Нижегородському училищі. Потім через бідність він пішов працювати, але постійно займався самонавчанням.
1884 року він намагався вступити до Казанського університету. В цей час він починає знайомитися з різними філософськими течіями, зокрема марксизмом.
1887 був одним з найважчих для Горького. Подорожуючи по країні, Горький пропагував революцію, за що був узятий під нагляд поліції, а потім уперше арештований в 1888 році.
Перший розповідь Горького “Макар Чудра” вийшла у 1892 році. Потім, опубліковані в 1898 році твори в двох томах “Нариси й оповідання”, принесли письменникові популярність.
У 1900-1901 роках пише роман “Троє”, знайомиться з Антоном Чеховим і Львом Толстим.
У 1902 році йому було присвоєно звання члена Імператорської академії наук, проте за наказом Миколи II незабаром визнано недійсним.
До відомих творів Горького відносяться: оповідання “Стара Ізергіль” (1895), п’єси “Міщани” (1901) і “На дні” (1902) , повісті “Дитинство” ( 1913-1914 ) і “В людях” (1915-1916) , роман “Життя Клима Самгіна” (1925-1936), який автор так і не закінчив, та ін.
Горький також писав казки для дітей. Серед них: “Казка про Івана-дурника”, “Воробишко”, “Самовар”, “Казки про Італію” та інші. Згадуючи про своє важке дитинство, Горький приділяв особливу увагу дітям, організовував свята для дітей з бідних сімей, випускав дитячий журнал.
У 1906 році Горький переїздить до США, потім до Італії, де він прожив до 1913 року. Навіть там творчість Горького захищала революцію. Повернувшись до Росії, він зупиняється в Петербурзі. Тут Горький працює у видавництвах, займається громадською діяльністю.
Починаючи з 1918 року був 5 разів номінований на Нобелівську премію з літератури
У 1921 році через загострення хвороби, за наполяганням Володимира Леніна, і розбіжностей з владою знову їде за кордон. У СРСР письменник остаточно повертається в жовтні 1932 року.
На батьківщині він продовжує активно займатися письменством, випускає газети і журнали.
Помер Максим Горький 18 червня 1936 в селищі Горки (Московська область) при загадкових обставинах. Ходили чутки, що причиною його смерті стало отруєння і багато хто звинувачував Сталіна. Однак ця версія так і не підтвердилася.