Інколи, прагнучи розгадати ту або іншу незбагненну таємницю нашої планети, окремі учені виражають прямо-таки сенсаційні думки, оголошуючи ще не вивчені об’єкти результатом діяльності прибульців з далекого космосу багато тисячоліть тому. На жаль, це лише на перший погляд сміливі гіпотези. Але ми-то, що живуть в століття науково-технічної революції, знаємо про відсутність життя на планетах Сонячної системи, та і дорога до планет інших галактик дуже і дуже неблизький і вимірюється щонайменше мільйонами світлових років. А це зводить нанівець можливість здійснення тривалих подорожей на космічних кораблях, навіть на таких, які могли б мчатися з невідомою нині на Землі швидкістю 300000 км. в секунду. До того ж, якщо допустити, що на нашій планеті колись дійсно побували розумні істоти з інших галактик, чому ж вони не прилітають зараз? Отже, є всі підстави вважати, що нерозгадані таємниці нашої планети мають чисто земне походження. І розкрити їх – завдання науки.
Втім, остаточну ясність в цьому питанні, можливо, внесе розкриття загадки НЛО (непізнаних об’єктів, що літають), що часто пролітають останнім часом над різними регіонами нашої планети.
Величезний інтерес викликала знахідка в розвалинах Паленке – древнього міста майя на півострові Юкатан – саркофаг із зображенням хлопця, що сидить в якомусь дивному апараті. На думку ряду учених, зображення потрібно розглядати в іншому ракурсі, і воно символізує життя і смерть. Але питання це дискусійне, як і багато що інше на землі цього народу. Працелюбний і талановитий народ майя ще в початку нашої ери створив могутню державу, яка охоплювала територію сучасної Південної Мексики і Республіки Гватемали. Не знаючи ні колеса, ні телескопа, майя вели точні астрономічні спостереження, розробили календар і обчислили тривалість року з помилкою всього на 17 секунд! Арифметична система в майя виникла раніше, ніж у європейців. Учені вважають, що задовго до арабів вони початком відліку узяли нуль. Великої досконалості досяг цей народ і в архітектурі. До нашого часу збереглася більше тисячі споруд! Вони побудували великі міста з храмами і ступінчастими пірамідами, на яких точно вказана дата споруди за календарем. Вивчаючи кам’яні літописи, учені могли прослідити всю історію майя, але лише до IX століття. А що ж було далі? Це питання вимагає відповіді: цілий народ безслідно зник…
Встановлено, що не було ні облоги міст, ні кровопролитних боїв. Зруйнували їх лише час і тропічні джунглі. Правда, майя залишили письмові пам’ятники – рукописи, яких, на жаль, збереглося дуже мало. Російський учений Ю. В. Кнорозов єдиний в світі розшифрував і прочитав декілька рукописів. Це головним чином довідники для жерців по питаннях сільського господарства, обрядів, небесних явищ, полювання. Таким чином було доведено, що саме майя створили свою самобутню культуру, а ніяк не прибульці з інших планет.
Цікаво, що назву цьому таємничому народові дав Христофор Колумб. Як розповідав брат мореплавця, на дорозі вони зустріли індіанський човен, власник якого в бесіді з Колумбом показував на північний захід і стверджував, що пливе із землі "Майям". Що означало це індіанське слово? Хто знає, можливо, просто напрям.
А ось ще декілька дивних американських загадок. Мова індіанського племені отомис, яке живе поблизу міста Тули на півострові Юкатан, схожа одночасно на мови басків і грузин. У 1976 р. інженер з Тбілісі Ш. Ст Хвелідзе, вивчивши древню грузинську мову, прочитало текст на знайденій в Іспанії металевій пластинці, написаній, як виявилось, древніми басками 35 століть тому. З нього виявлялося, що 3500 років тому частина грузинського народу під буттям на чолі деякого Ріо досягла Піренейського півострова в Західній Європі (Іспанія) і оселилася на його північній частині. Таким чином, була неначе розшифрована вікова загадка походження басків – народу, який різко відрізняється від всіх сусідніх народів в Західній Європі. З іншого боку, схожість мов отомис, басків і грузинського свідчить про те, що старовинні вихідці з Грузії попали не лише на територію Піренейського півострова, але, можливо, і дісталися до берегів… Америки.
Цікаво, що на одній з фресок, знайдених в Храмі Воїнів в місті Чичен-Іца, змальовано зіткнення між воїнами майя і якимись бородатими білими.
В той же час, всі боги майя зображалися з бородами і вусами, тоді як в місцевого населення рослинність на лицях взагалі відсутня. До того ж, під час останніх досліджень мумій майя, що збереглися в Мексиці, виявлені черепи людей, древніх майя, що різко відрізняються від загального типа монголоїда. Хтозна, чи не відбуваються вони від басків? Адже, як стверджує Ш. Ст Хвелідзе, імена "богів" ацтеків і майя мають загальне коріння з грузинськими словами. Крім того, схожими є і старовинні архітектурні пам’ятники гірських районів Грузії і інків.
Багато учених вважають також, що майя знали старогрецьку мову, а тринадцять ієрогліфів цього народу і половина всіх ієрогліфів парагвайського племені гуарани схожі з єгипетськими і навіть вживаються в тому ж значенні.
У 1953 р. на острові Маражо, який ви знайдете на карті в гирлі Амазонки, виявили староєгипетський саркофаг. Серед багатьох предметів в нім були глиняні скульптури чотирищоглових судів, характерних для III тис. до н.е. До того ж на мові, на якій розмовляють місцеві індійці, і старогрецькому резервуари для води називаються "кара-мерке-ра".
Тайной оповито і походження населення древнього Перу. Аналіз крові мумій п’яти инкских правителів показав, що у всіх у них була група "А", яку "привезли" на американський континент лише через декілька століть європейці.
А недавно в одній з печер Північного Чилі учені натрапили на якісь таємничі написи, що нагадують єгипетські ієрогліфи. Хтозна, чи не добиралися єгипетські мореплавці до берегів Південної Америки через Тихий океан? Останню версію як би підкріплюють і знайдені археологами в 1984-85 рр. поблизу чилійського міста Аріка сотні древніх мумій. Фотографія однієї з них, що досягла віку 7039 років, обійшла всю світову пресу. Вік останніх мумій, втім, оцінюється значно скромнішим – в 3-4 тисячі років. Але і вони набагато старше єгипетських, часів фараонів. А може бути вони і єгипетські?
У 1874 р. в місцевості Параїба на одній із скель була виявлена клинописний напис, як встановлено, на древній мові Фінікії. У ній повідомляється, що на дев’ятнадцятому році царювання Хирама (вважають, що йдеться про Хираме III, який царював в V ст. до н. э.) із затоки Акаба вийшли в рейс уздовж Африки 10 кораблів Фінікій, але великий шторм розкидав флотилію. Лише один з кораблів доплив до далеких берегів гористої країни.
А в 1936 р. поблизу Ріо-де-Жанейро на одному з піків на запаморочливій висоті виявили такий напис клиноподобними знаками шириною 2 м: "Бадезір з Тиру Фінікію, перший після Ієвала". Відомо, що Бадезір займав трон Фінікії від 855 до 850 р. до н.е. Але як попали сюди люди з далекої Фінікії і куди вони зникли? Може, це вони побудували піраміди, відкриті в джунглях Амазонії в 1979 г.?
Цікаво також, що відомості про американські материки можна знайти в рукописах Тибету за 1500 років до н.е. І, нарешті, поки остання загадка відносно відкриття Америки в далекій старовині. В околицях містечка Вальдівія (Еквадор) знайдені осколки кераміки, виготовленої в III тис. до н. э., судячи по узорах відомі на острові Кюсю (Японія). Невже японці майже п’ять тисяч років назад плавали до Америки?
Отже, напрошується вивід: багато географічних експедицій повторно відкривали те, що ще тисячі років тому було відомо древнім цивілізаціям.
У 1975 р. учасники міжнародної конференції за участю радянських і американських учених на основі зібраних матеріалів висловили думку, що прабатьківщиною корінного населення Північної Америки є Сибір, і зокрема Прібайкалье. Доведено, що в давні геологічні часи на місці Берінг протоки знаходилася суша – своєрідний міст між сучасними Північною Америкою і Євразією, так звана Берінгия.
У 1975 р. учені натрапили на Уралі на древнє поховання. Його вік – 4000 років. Похованим, як показало антропологічне дослідження, виявився… американський індієць.
У 1976 р. американський учений Р. Бергер на виявленій їм на острові Санта-Роза стоянці древніх американців знайшов речі з базальту і кераміки, подібні тим, якими користувалися народи Північно-східної Азії.
Таким чином, твердження про азіатське походження населення Північної Америки, висловлене ще в 1590 р. іспанським мандрівником Хосе де Акоста і в 1778 р. відомим англійським мореплавцем Джеймсом Куком, повністю підтвердилося. Тепер вчені встановили дату появи перших азіатських племен в Америці – 32000 років тому. Це з’ясувалося в результаті останніх досліджень ряду знайдених археологічних знахідок в Бразилії і Чилі радіовуглецевим методом.
Думається, що міграції населення до Америки в далекі часи відбувалися і з інших континентів. Інакше як же пояснити недавно знайдені перуанським мандрівником Д. Руссо на скелях в районі нагір’я Маракауси в Перу древніх малюнків корів, коней, слонів, левів, верблюдів, яким не менше 10 тис. років. Адже всі ці тварини тоді не жили на Південноамериканському континенті. Тут же змальовані і люди – представники всіх трьох рас нашої планети. Де і коли художники того далекого часу могли побачити тварин і людей – мешканців інших частин світу? Якщо це не майстерна підробка, яким чином вони попали до Америки: через океан або знову-таки через Берінгию?
Ще одне важливе відкриття зробили недавно вчені в департаменті Арекипа на півдні Перу. У одній з печер на горі Чуку була знайдена ціла "бібліотека" (до 250 кг) з глиняних табличок з малюнками. Змальовані на них люди, тварини, геометричні фігури, якісь загадкові символи. Таблички ці, на думку учених, відносяться до прадавньої доинкской епохи. Але точніше визначити їх вік доки не удалося.
Немало незвичайних загадок можна знайти і на інших материках. Узяти хоч би АФРИКУ. Велику цінність представляють знайдені французьким ученим Анрі Лотом в середині нашого століття в Цукрі в печерах на плато Тасси-лін-Аджер, поблизу оазису Джельфа на площі 80 тис. кв. км., багаточисельні фрески, яким близько 6 тис. років. На них змальовані люди чи то в скафандрах, чи то у водолазних костюмах. Допускають, що це стилізовані зображення людей з корзинами на голові, які і нині носять жителі чорного материка. Хто ж насправді змальований на цих фресках?
Ще про одну незвичайну африканську загадку ми розповімо декілька нижче. А доки попрямуємо до АЗІЇ, точніше до Індії. У староіндійському героїчному епосі "Махабхарата" ("Оповідь про велику війну нащадків Бхара-та") розповідається про зброю, яка знищувала все живе: "Від жару, що випромінюється цією зброєю, здригнувся світ… Вода стала гарячішою, звіри гинули і люте полум’я валило дерева рядами… Коні і бойові колісниці згорали миттєво". Що ж це було за зброю, яка знищувала все довкола? Мимоволі згадується трагедія японських міст Хіросіми і Нагасакі 9 серпня 1945 р. У "Махабхарате" ж йдеться про подіях, які сталися декілька тисячоліть тому.
А зараз перенесемося на АВСТРАЛІЙСЬКИЙ КОНТИНЕНТ, теж буквально начинений незвичайними загадками. У 1837 р. експедиція англійського географа Р. Гріючи, що дослідила західне побережжя материка, знайшла тут декілька десятків печер з настінними зображеннями людей, які різко відрізнялися зовнішнім виглядом і расовими ознаками від австралійських тубільців. До того ж, на більшості малюнків люди були одягнені в одяг, який не носили в Австралії. Проте відкриттями Г. Грея тоді ніхто не зацікавився. Пригадали про них лише в 1931 р., коли аналогічні малюнки були відкриті австралійським мандрівником М. Тері, цього разу вже в Центральній Австралії. Зображення людей в цій своєрідній "картинній галереї" просто неба були досить великими і, головне, вирізані в скелях на висоті 10 м, для чого, зазвичай, потрібні спеціальні пристосування висотою з триповерховий будинок. Аборигени ж, багато з яких ще і до цих пір практично живуть в кам’яному столітті, не могли цього зробити.
Ще більшу "картинну галерею" відкрили в 60-і роки недалеко від міста Аліс Спрінгс. А в 1980 р. в центральній частині штату Новий Уельс учені натрапили на великі кам’яні круги, схожі на астрономічні або культові споруди.
У районі Східний Сепік на острові Нова Гвінея на півночі республіки Нової для Папуа Гвінеї знайшли п’ять незавершених пірамід заввишки 35 м кожна. Подібну ж 35-метрову споруду виявили і перші європейські переселенці на материку ще в 1851 р. на північ від сучасного міста Брісбен. Кожна з пірамід складається з 18 терас, складених з великих і малих кам’яних глиб.
Поблизу селенію Тувімби в Південному Квінсленде є три земляні піраміди, які раніше вважалися горбами. Висота кожній з них 305 м з периметром підстави 915 м. Подібні споруди знайдені і на берегах річки Муррей в Новому Південному Уельсі, а також на півночі штату Вікторія.
Але хто ж ці таємничі художники і будівельники, звідки і коли прибули, для чого малювали і будували? На цих і багато інших питань, мабуть, не легко відповісти, чим на загадки острова Пасхи.
У лютому 1964 р. в долині річки Іордан на Близькому Сході знайшли гробницю з мумією знатної молодої жінки, похованої приблизно в кінці Х ст. до н.е. Мумія добре збереглася. Було встановлено, що для бальзамування використовувалося евкаліптове масло. Але ж вперше насіння цієї австралійської рослини привіз до Європи, як до цих пір вважалося, німецький ботанік Ф. Меллер в 1870 р. Звідки ж попало евкаліптове масло на Аравійський півострів за 2700 років до відкриття Австралії ?!
Дивно і те, що на деяких островах в Торресовом протоці, що між Австралією і островом Нова Гвінея, ще в початку ХIХ ст., тобто до появи тут християнських місіонерів, померлих муміфікували приблизно так само, як в Давньому Єгипті.
У 1965 р. австралійський географ Дуг Сітон виявив в горах південно-східної частини півострова Йорк багаточисельні наскальні малюнки рослин, у тому числі незвичайно схожі на нільський папірус. З часом зображення цієї рослини знайшли і в інших районах материка. Виявили і само рослину. Ніхто не може доки відповісти на питання, коли і за яких обставин нільський папірус з’явився в цій частині світу. Дивують також і зображення носорогів, які, як відомо, водяться лише в Африці, а також те, що місцеві індонезійські імена по своєму звучанню схожі на староєгипетські.
Але це ще не все загадки. На півострові Йорк знайшли бронзову монету часів Птолемея IV, який царював в Єгипті з 221 по 204 р. до н. э., а на сусідньому півострові Архемленд – скульптурки священного жука древніх єгиптян – скарабея. Чи не є все це свідоцтвом того, що до берегів Австралії прибували єгипетські мореплавці за багато років до її офіційного відкриття?
У 1972 р. в горах острова Нова Гвінея учені виявили малюнок царя Ассірії, вирізаний, вочевидь, 3 тис. років назад. Поруч вибитий клиноподобная напис і зображення богів Ассірії Сонця і Землі. Все це говорить про те, що вочевидь, слід переглянути історію відкриття Австралії та і інших частин світу, тим паче, що недавно доведена також дивна схожість ряду назв западноафриканского негритянського племені акан, що живе в республіках Гані і Кот-д’Івуар, з японськими. Схожі на японські і тутешні музичні інструменти, а також статуетки.
Таким чином, разом з розширенням знань про природу Землі, про її народів і їх походження, про історію деяких географічних відкриттів зростає і кількість прямо-таки незбагненних таємниць і загадок, вирішити які належить майбутнім поколінням. Звичайно, ми розповіли далеко не про всі загадки древніх цивілізацій. На думку президента Російського суспільства по вивченню таємниць і загадок Землі (є виявляється таке!) А. Колтіна, задовго до нас, в доісторичний період, на Землі існувала якась суперцивілізація, що досягла невимірний вищого рівня розвитку, ніж ми. Ці древні народи загинули під час глобальної катастрофи, що охопила нашу планету. Можливо, це був потоп, або виверження вулканів, або землетрус, а може і термоядерна катастрофа. Ця цивілізація була знищена, а людство відкинуте на багато тисячоліть назад. Адже про глобальну катастрофу оповідають багато легенд, що дійшли до нас з глибини століть. Пам’ять про цю трагічну подію зберігають практично всі народи планети. На пам’ятники древніх цивілізацій і до цього дня натрапляють в багатьох країнах. Деякі ж учені вважають, що на Землі сталася не одна, а декілька глобальних катастроф.