Луїс Сашар “Ями” скорочено українською Ви можете прочитати за 12 хвилин.
Луїс Сашар “Ями” скорочено
Наш час
Стенлі Єлнец IV – 14-річний хлопчик з працьовитої бідної сім’ї, яка ймовірно постраждала від “прокляття” невезіння, в якому вони звинувачують їх прадіда “недоброго та зіпсованого крадія свиней”. Останні проблеми виникли у Стенлі через звинувачення у крадіжці взуття бейсболіста Клайда “Солодкі ноги” Лівінгстона, котре мали віддати в дитячий будинок.
Як покарання, Стенлі відправляють в табір Грін Лейк, виправний заклад для неповнолітніх та дисциплінарний об’єкт, який на відміну від його назви знаходиться у центрі пустелі. Як покарання, вони повинні кожен день виривати по ямі з розмірами 5 футів в ширину і 5 футів в глибину, щоб “побудувати характер”. Одного разу Стенлі розуміє, що ці ями не для “побудови характеру”, а для пошуку чогось схованого під сухим, кам’янистим грунтом.
19-те століття Латвія
Прапрадід Стенлі, Еля Єлнец, закоханий у дівчину Майру Менке. Але набагато старший чоловік, якого звати Ігор Барков, також намагається одружитися на Майрі. Ігор – свинар, і він пропонує свою найбільшу свиню за те, щоб йому дали благословення на шлюб з Майрою.
Еля хоче справити враження на Майру та її батька, тому йде до свого друга мадам Зероні за допомогою. Вона попереджає його, що Майра нерозумна і не буде гарною дружиною, і радить йому переїхати в Америку, так як її син. Вона дає йому крихітне порося, кажучи йому, що Еля мусить кожного дня носити порося на гору, щоб той пив з потоку воду, а Еля співав для нього в цей час. Кожен день вода робитиме порося більшим, і Еля буде ставати сильнішим. Вона висуває Елі умову, щоб в останній день, після того, як він віднесе свиню в останній раз, він повинен на собі віднести і мадам Зероні на гору. На той час в нього має вже з’явитися достатньо сил, щоб виконати умову.
Еля слідує її вказівкам, і порося виростає до великих розмірів, але він не відносить свиню на гору в останній день. Еля майже виграє Майру як наречену, але його свиня показала однакову вагу, як і Ігоря. Так як свині важать однаково, Майрі дається вибір між Елею і Ігорем, але вона не в змозі вирішити. Тому вона вигадує ще один іспит для Еля і Ігора. Вони мають назвати по числу і той, кого число буде ближче до того, яке вона загадає і стане її чоловіком. Еля розуміє, що мадам Зероні була права щодо тупості Майри і йде з огидою. Забувши, що має ще віднести мадам Зероні в гору, він переїжджає в Америку, щоб почати нове життя, закохується і одружується. Але він страждає від прокляття мадам Зероні. Мадам Зероні проклинає його назавжди і на вічність. Друг Стенлі Зеро виявляється Гектором Зероні, прапраправнуком мадам Зероні.
Грін Лейк
Грін Лейк було квітуче прибережне містечко на старому Зоході (1888р.). Кетрін “Кейт” Барлоу, місцева вчителька, закохується у Сема, афро-американського продавця цибулі. Вона відхиляє залицяння від Чарльза “Форель” Уокера (прозваного так через запах його ніг). Місто обурене після того, як городянки бачить як Кейт і Сем цілуються в провулку. Наступного дня до школи ніхто не пускає дітей. Але приходить натовп на чолі з найбагатшим жителем “Форель” Уокером і починає трощити будівлю школи. Кейт розуміє, що Сем знаходиться під загрозою лінчування. Кейт шукає допомоги у шерифа, але той говорить, що Сем повинен бути повішаний відповідно до закону, і (сп’яну) говорить, що він може забути про Сема, якщо вона його поцілує. Кейт йде з огидою. Вона знаходить Сема, і вони намагаються втекти на озеро в його шлюпці, але Уокер і група добровольців наздоганяють їх і топлять шлюпку, руйнуючи її, новим моторним човном “Форелі”. Сема топлять у воді, в той час як Кейт рятують всупереч її бажанню. Вбивство Сема проклинає Грін Лейк: дощі більше не йдуть, і в кінцевому підсумку озеро висихає, і місто вимирає.
Протягом наступних 20 років, Кейт стає “Цілуючою Кейт” Барлоу, техаським бандитом, яка залишає знак з помади на своїй першій мертвій жертві. Кейт грабує прадіда Стенлі, Стенлі Єлнеца I, але не вбиває його. Вона залишає його в пустелі, якою була Грін Лейк. Дивом він виживає.
Кілька років потому (1908), Кейт повертається до старої хати на колишньому березі і її вистежують Чарльз Уокер і його дружина, які збанкрутіли і відчайдушно потребують грошей. Вони намагаються змусити її розкрити, де вона сховала награбоване, але вона кусає жовто-плямисту ящірку і вмирає. Коли вона вмирає, вона глузує з них, кажучи: “починайте копати”. Уокери залишилися перекопати всю ділянку, щоб знайти сховану валізу. Уорден є онукою Уокерів, і використовує неповнолітніх щоб ті шукали скарб.
Грін Лейк кемп
Ув’язнені в таборі Грін Лейк змушені рити циліндричні отвори п’ять футів глибиною і шириною п’ять футів, що “будувати власний характер.” Їм обіцяють дати відпочинок, якщо вони знайдуть щось таке, що зацікавить Уорденів. Стенлі знаходить скам’янілі залишки, але пан Пендарскі каже йому, що Уорден “не зацікавлений в скам’янілостях”, що наштовхнуло Стенлі на думку, що вони шукають щось зовсім інше. Під час однієї з розкопок, Стенлі знаходить одну з помадних трубок Барлоу (хоча він не визнає її за те, чим вона є), але її в нього забирає ватажок намету Д. Уорден збуджується відкриттям і наказує їм значно збільшити отвір ями і просіяти весь бруд від того, що вони там знайдуть.
У той же час, Стенлі і Зеро, найменший з намету Д, який отримав своє прізвисько, тому що “він не має нічого в його голові”, стають друзями. Стенлі погоджується з тим, щоб навчити Зеро, як читати, і в свою чергу, Зеро копає частину ями Стенлі. Інші хлопчики починають заздрити Стенлі за те, що йому допомагають, це призводить до бійки. Уорден та інші співробітники приїжджають і, дізнавшись, що Зеро допомагає Стенлі рити яму в обмін на навчання, знущаються над ним. В решті решт Зеро не витримує і б’є Пендарські лопатою, а сам тікає. Співробітники закладу вирішують стерти всі дані про перебування Зеро у них, а йому дозволити померти у пустелі. Кілька днів потому, Стенлі шукає Зеро і знаходить його під залишками човна Сема. Зеро їсть дуже старі пряні персики Кейт у банках, які він називає “Сплуш”. Стенлі помічає гору, що нагадує людський кулак з великим пальцем вгору, і пригадує, що Стенлі Єлнец I наказував знайти “притулок великого пальця Бога”. На горі Зеро зізнається, що він був той, хто вкрав взуття Клайда “Солодкі ноги” Лівінгстона.
На горі, Стенлі знаходить поле цибулі, яке колись належало Сему. Хлопчики їдять цибулю і знаходять воду у землі, Стенлі співає пісню мадам Зероні для Зеро, тим самим руйнуючи прокляття Зероні. Стенлі пропонує Зеро повернутися до ями, де він знайшов помаду, щоб знайти скарб. Вони знаходять валізу у ямі, але їх помічають Уордени і хочуть схопити. В цей час їх оточують жовто-плямисті ящірки. Пат розвивається: вони не можуть рухатися через ящірок, але ящірки заважають персоналу Уордена наблизитись до них. Ящірки не кусають Стенлі і Зеро, тому що від них разить цибулею (як Сем одного разу сказав). Вони залишаються у ямі до наступного ранку, коли адвокат прибув з вимогою звільнення Стенлі, отримавши свідоцтво, яке дає йому алібі, що він не крав черевиків. Уорден намагається стверджувати, що вони вкрали його валізу, але Зеро вказує, що на валізі є назва ‘Стенлі Єлнец’. Цей чемодан колись належав прадіду Стенлі (‘Стенлі Єлнец I), якого колись пограбувала Кейт. Стенлі не хоче залишити Зеро в таборі, так як він, швидше за все, буде убитий. Адвокат наказує Уордену пред’явити документи на Зеро, але співробітники табору не можуть знайти їх, так як раніше знищили його. Таким чином, Зеро звільняють також.
Сім’я Стенлі відкриває валізу і знаходить коштовності, акції та векселі, вкрадені у Стенлі Єлнец I. Використовуючи гроші, зібрані від облігацій, сім’я Стенлі купує новий будинок і Зеро наймає команду детективів, щоб знайти свою зниклу матір. Тим часом, посуха в Грін Лейк закінчується і починають лити дощі. Прокляття сім’ї змінюється на вдачу, так як Стенлі ніби виконав обіцянку свого предка. У фінальній сцені, Клайд Лівінгстон і його дружина, разом з сім’ями Єлнец і Зероні, святкують успіх батька Стенлі, що винайшов антидот до запаху ніг. Він виготовив його використовуючи збережені ферментовані пряні персики і цибулю, яку Зеро назвав “Сплуш”. Уорден змушений продати Грін Лейк “національній організації, присвяченій добробуту молодих дівчат”, яка перетворює його в табір скаутів.