Романтизм – творчий метод і художній напрям в російській, європейській та американській літературі кінця XVIII – першої половини XIX століття.
Ознаки романтизму
1) Заперечення раціоналізму, що панував у добу Просвітництва, культ почуттів людини.
2) Увага до особистості, її індивідуальних рис.
3) Неприйняття буденності й звеличення „життя духу”
4) Історизм творів і захоплення фольклором.
Провідні мотиви романтизму – самотність, світова скорбота (національна туга) та романтичний бунт і нескореність.
Представники романтизму
Найвидатніші Представники мистецтва романтизму
- В Англії – Дж. Байрон, Дж. Кітс, П. Б. Шеллі; у Німеччині – Е. Гофман, Г. Гейне, Новаліс; у Франції – А. Мюссе, Ж. Санд, В. Гюго; у США – Е. По, Дж. Ф. Купер, Г. Мелвілл; у Польщі – А. Міцкевич, Ю. Словацький; в Угорщині – Ш. Петефі; в Росії – О. Пушкін, М. Лермонтов, М. Гоголь.
Романтична лірика – це переважно лірика настрою. Романтики вміло і тонко створювали картини природи. Але головним у цих картинах був не опис пейзажу. людина і світ – ось що передусім хвилювало романтиків.