У процесі господарської діяльності людини всі біоценози зазнають суттєвих змін, внаслідок чого багато з рослин стають рідкісними. В цій статті ми розглянемо Рідкісні та зникаючі рослини України.
Зникаючі види рослин в Україні
Перелік видів рослин і тварин, що потребують охорони, наводять у так званих Червоних книгах.
Червона книга – це офіційний документ, що містить регулярно поновлювані дані про стан та розповсюдження рідкісних і тих, що знаходяться під загрозою зникненя, видів рослин, грибів і тварин.
Розуміння необхідності ретельного обліку рідкісних і зникаючих видів організмів, зокрема рослин, зумовило створення Міжнародним союзом охорони природи й природних ресурсів Міжнародної Червоної книги, окремі випуски якої почали видавати з 1966 року.
До останнього видання Червоної книги України (2009 р)включено 826 видів рослин і грибів (для порівняння: до першого видання (1980) – 151 вид, до другого (1996) – 541 вид).
Підстави для занесення видів до Червоної книги можуть бути різними, наприклад, представники родини Орхідні мають доволі складну біологію розвитку (потреба у грибах-симбіонтах, складна екологія запилення), і хоч багатьом із них безпосередня небезпека знищення не загрожує, усі вони занесені до Червоної книги.
Оскільки охорони потребують не лише окремі види, а й рослинні угрупування (фітоценози), українськими ботаніками у 1987 р. було створено Зелену книгу України. Це офіційний державний документ, у якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних рослинних угрупувань, які перебувають під загрозою зникнення, і типових природних рослинних угрупувань, що підлягають охороні.
Важливим елементом охорони рослинного світу та біорізноманіття загалом є Заповідні об’єкти. Серед них виділяють природні та біосферні заповідники, національні природні парки, заказники та ін.
Природний заповідник – це природоохоронна, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, створена з метою збереження в природньому стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усієб сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського користування.
Найстаріші заповідники на території України: Канівський природний заповідник (Черкаська обл.) та Кримський природний заповідник (АР Крим).
Біосферний заповідник – це природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значеня, що створюється з метою збереження в природньому стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природнього середовища, його змін під дією антропогенних факторів.
Найвідоміший на території України біосферний заповідник “Асканія-Нова” (Херсонська обл.).
Національні природні парки – це природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природніх комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
Одним із Найбільших в Україні є Карпатський Національний природній парк (Івано-Франківська обл.).
Заказники – це природні території, що виділяються з метою збереження і відтворення природніх комплексів чи їх окремих компонентів.
Залежно від об’єкта охорони Заказники діляться на :
– ботанічні;
– гідрологічні;
– геологічні;
– зоологічні.
Основні заходи збереження рослинного світу
– національні програми збереження рідкісних та зникаючих видів і міжнародна співпраця у цьомц напрямку;
– видання Червоної та Зеленої книг;
– розширення мережі існуючих та створення нових заповідних об’єктів;
– створення екомережі;
– боротьба з браконьєрством;
– розвиток екотуризму.