Жан Батист Жозеф Фур’є біографія української мовою викладена в цій статті.
Жан Батист Жозеф Фур’є – †16 травня 1830) – французький математик і фізик, відомий тим, що започаткував використання рядів Фур’є для розв’язування задач математичної фізики.
Жан Батист Жозеф Фур’є біографія скорочено
Народився 21 березня 1768 в сім’ї кравця в місті Осер (Франція). У 9 років втратив обох батьків. Сироту влаштували в Військову школу при бенедиктинському монастирі. У 1789 році приїхав до Парижа, щоб представити роботу про чисельному рішенні рівнянь будь-якого ступеня, але вона загубилася під час революції. Фур’є повернувся в Осер і став викладати в школі, де колись навчався.
У 1794 році вступає в Нормальну школу, організовану Конвентом для підготовки вчителів. Незабаром школу закрили, але він встиг звернути на себе увагу відомих учених (Лагранжа, Лапласа і Монжа). У 1795 – 1798 роках викладав в Політехнічній школі.
Брав участь разом з іншими вченими в Єгипетському поході Наполеона. Був секретарем, заснованого Наполеоном, Каїрського інституту. Після перемоги Англії, в 1802 році був призначений префектом департаменту Ізер зі штаб-квартирою в Греноблі, де він продовжив свої наукові вишукування з алгебри, і активно працював в новій галузі фізики – теорії теплоти. У 1808 Фур’є отримав титул барона і був нагороджений орденом Почесного легіону.
Після поразки Наполеона під Ватерлоо і кінця “ста днів”, був відсторонений від посади префекта і переїхав до Парижа. Тут він деякий час працював директором Статистичного бюро, і завдяки досвіду отриманому в Єгипті він підняв цю справу на висоту. У 1816 році Паризька академія наук обирала його своїм членом, але король Людовик XVIII скасував обрання. У 1816 році Академія наук знову обирає його своїм членом, але на цей раз обрання підтверджується. Фур’є стає одним з найвпливовіших академіків і в 1822 році його обирають довічним секретарем. У цьому ж році він видає Аналітичну теорію тепла (Theorie analytique de la chaleur).
Помер 16 травня 1830 року Парижі.
Наукові досягнення
Довів теорему про число дійсного коріння алгебраїчного рівняння, що лежать між даними межами (Теорема Фур’є 1796).
Досліджував, незалежно від Ж. Мурайле, питання про умови застосовності розробленого Ісааком Ньютоном методу чисельного рішення рівнянь (1818).
Монографія “Аналітична теорія тепла”, в якій було дано висновок рівняння теплопровідності в твердому тілі, і розробка методів його інтегрування при різних граничних умовах. Метод Фур’є полягав у поданні функцій у вигляді тригонометричних рядів (рядів Фур’є).
Знайшов формулу представлення функції за допомогою інтеграла, що грає важливу роль в сучасній математиці.
Довів, що будь-яку довільно накреслену лінію, складену з відрізків дуг різних кривих, можна уявити єдиним аналітичним виразом.
У 1823 незалежно від Ерстеда відкрив термоелектричний ефект, показав, що він має властивість суперпозиції, створив термоелектричний елемент.