Григір Михайлович Тютюнник – український письменник-прозаїк. 1989р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.
Хронологічна таблиця біографії Григора Тютюнника
Дата | Подія |
1931 рік | Народився в селі Шилівка, Полтавська область в селянській родині |
1937 рік | Заарештували батька Григора (заслали на Сибір), мати виходить заміж за іншого. |
1937 рік | Малого Григора взяв до себе дядько Филимон Васильович Тютюнник. Він та його дружина були вчителями. |
1938 рік | Дядя і тітка віддають Григора до школи в український перший клас, який нараховував сім учнів. Але згодом клас розформували і його перевели в російський клас |
1946 рік | Після закінчення 5 класу пішов в Зіньківське ремісниче училище № 7, де одержав спеціальність слюсаря. Працював на Харківському заводі ім. Малишева, але захворів на легені, повернувся до тітки в Шилівку. Не відпрацювавши належних трьох років, за що відсидів 4 місяці в колонії. |
1950-1951 роки | Знову живе у дяді і тітки, працюючи тепер уже в гаражі при шахтобуді Краснолуцької автотранспортної контори. |
1951 рік | Тютюнник пішов до армії, служив у морфлоті радистом у Владивостоці. Після демобілізації закінчив вечірню школу, працював токарем у вагонному депо. |
1957 році | Навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті. Саме тут він захопився літературною працею і самоосвітою. Григору приходить папірець, який сповіщав, що його батько ні в чому не винен і реабілітований посмертно. |
1961 році | Григор пише перші новелли “В сумерки” (російською мовою і за підписом “Григорий Тютюнник-Ташанский” ) і “Крестьянка” |
| 1962 рік | Після закінчення Харківського університету Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі. |
1963 рік | Переїзджає до Києва, редакції газети “Літературна Україна”, публікує в ній кілька нарисів на різні теми та перші оповідання: |
1966 рік | Публікація першої книжки “Завязь”, що принесла йому популярність |
1968 рік | Отримав премію за оповідання “Деревій” |
1970-і роки | Багато пише. Виходять друком збірки “Батьківські пороги”, “Крайнебо”, “Отчие пороги”. |
| 1980 | Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну премію ім. Лесі Українки. В останні місяці життя письменник працював над повістю “Житіє Артема Безвіконного”. |
| 6 березня 1980 | Григір Тютюнник покінчив життя самогубством (через чиновницький диктат в літературі). Поховано письменника на Байковому кладовищі в Києві |