“Українська мелодія” – поезія, що виникла на грунті народної творчості. Аналіз вірша “Українська мелодія” – тема, ідея, віршовий розмір, художні засоби, жанр та інші питання розкриті в цій статті.
Євген Гребінка “Українська мелодія” аналіз
Тема: розповідь про вболівання матері з приводу подальшого життя її дочки у шлюбі.
Ідея: возвеличення щирого почуття кохання, заради якого людина жертвує навіть власним життям.
Основна думка: шлюб з нелюбом (за бажанням матері) – самогубство молодиці: О, Боже мій милий! Що я наробила! / Дочку, як схотіла, із світа згубила.
Жанр: літературна пісня про трагедію кохання.
Віршований розмір: анапест.
Римування: паралельне.
Проблематика “Українська мелодія”
- · батьки і діти; · що є щастя; · життя і смерть;
Композиція: діалог матері з дочкою про її майбутній щасливий шлюб.
Сюжет “Українська мелодія”
Мати, піклуючись про подальшу щасливу долю своєї дочки, переконує її в тому, щоб вона якомога швидше виходила заміж.
Власну думку жінка мотивує тим, що вже стала старою і незабаром може померти.
Молодиця підкоряється наказу матері, погоджуючись на шлюб, і раптом чинить самогубство. Мати оплакує передчасну смерть дочки, звинувачуючи себе у трагедії, що сталася.
Художні засоби “Українська мелодія”
Звертання: “Ні, мамо…”, “Останешся, доню…”, “О мамо, голубко…”, “О, Боже мій милий!”.
Риторичні оклики: “Ні, мамо не можна нелюба любить!”, “Ох, тяжко, ох важко з ним річ розмовляти! / Хай лучче я буду весь вік дівувати!”, “Останешся, доню, одна, сиротою!”, “Ти будеш весела, одна, я заплачу!”, “О, Боже мій милий! Що я наробила! / Дочку, як схотіла, із світа згубила!”.
Риторичні запитання: “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара?”, “Як очі закрию, що буде з тобою?”, “А в світі якеє життя сироті?”. Повтори: “сиротою… сироті”, “…нелюба любить”.
Епітет: “нещасная доля”.
Порівняння: “стогнати… як горлиця”.
Метафора: “стогнати під землею”, “щастя утрачу”, “хрест Божий стоїть”, “…із світа згубила”.