Аналіз вірша “Осінь” Пушкіна ви можете дізнатися в цій статті.
“Осінь” тема та ідея
Тема: О. С. Пушкін показує весь природний цикл і його ставлення до людини.
Ідея: Процес творчості такий же природний, як і сама природа. Корабель, зображений у творі, являється символом освоєння нових творчих етапів.
Засоби виразності вірша “Осінь”
Порівняння: “Як поля, ми страждаємо від посухи…”,
“Мені подобається вона, як, ймовірно, вам сухотна діва часом подобається”,
“Душа, соромиться ліричним хвилюванням,
Тріпоче і звучить, і шукає, як уві сні… “
Метафори: “скаженої забави”, “залізом острим”, “душевні здібності”, “зими старти”, “мрією норовливою”, “сухотна діва”, “на вустах пов’януло”, “могильна прірва”, “російський холод”, “думи довгі “,” в солодкій тиші “,” ліричним хвилюванням “.
Уособлення: “Дзюрчачи ще біжить за млин струмок”, “Але ставок вже застив…”, “І страждуть озимини від скаженої забави…”, “І будить гавкіт собак заснулі діброви…”, “Кров бродить; почуття, розум тугою стисненні “,” Вона вам руку тисне, тремтячи! “(зима)
Епітети: “останні”: “осінній”; “від’їжжі”; “суворі”; “зимових”; “блискучі”; “червоне”; “пізньої”; “тихою”; “блискучої”; “нелюбиме”; “відверто”; “річних”; “марнославний”; “сумовита”; “прощальна”; “свіже”; “рідкісний”; “перші”; “віддалені”; “кожної”; “легко”; “радісно”; “непотрібних”; “В\відкритому”; “блискучим”; “промерзла”; “короткий”; “забутому”; “довгі”; “вільному”; “незримий”; “давні”; “легкі”; “вільно”; “нерухомий”.
Віршовий розмір: Ямб з перихіямі в другій і в п’ятій стопі.
“Осінь” Пушкін аналіз
Вірш О. С. Пушкіна “Осінь” написано в 1833 році в саму плідну осінь для творчості поета. Вірш відноситься до пейзажної лірики. Однак автор описує не загальний пейзаж осені, а конкретний.
У його творі осінь відрізняється дивною реалістичністю, однак від цього принадність і краса природи не втрачається, автор так любив цю пору року, що навіть простий розмовний опис осені у нього вийшов просто приголомшливим. Пушкін не співає оду осені, він описує простий пейзаж середньоруської полоси, який без всяких перебільшень і прикрас незвичайно поетичний і неповторний.
Вірш написаний як розповідь, ліричний герой-оповідач ділиться з читачем не тільки своїм баченням красот природи, у вірші є маса відступів, гумор разом з тим Пушкін описує і свої почуття та емоції.
Осінь по висловленню самого поета була для нього самим благодатним часом для творчості, він порівнює цю пору із зимою, влітку і навесні, пояснюючи, чому саме осінь дарує йому стільки натхнення. Восени він ніби народжувався заново, незважаючи на будь-які життєві повороти. Його робота дарує поетові хвилини щастя, коли серце наповнюється життєвою енергією, а життя змістом.
У вірші є описи сцен з життя поміщиків – полювання, від якої гинуть посіви селян, сцени катання на ковзанах, зимових свят, спекотного і задушливого літа.
Вірш “Осінь” повен описів не тільки осені, але й інших пір року, і кажучи про осінь як про пору своєї творчості, автор торкається теми поета і поезії, її сили і сенсу. Він каже про скороминущість краси людини в рамках життя, про стислості життя в порівнянні з вічністю, недарма в тексті виникає образ сухотної діви, з якою він порівнює осінь.
Вірш закінчується німим запитанням: “Куди нам плисти?”. Здається, ніби твір не закінчено, проте це не так. У цій фразі автор замислюється над майбутнім своїм і країни, майбутнє свого народу і змушує кожного з нас над цими фундаментальними темами задуматися також.