Критика “Земля” О. Кобилянська
Повість захоплено була сприйнята українською громадськістю, критикою. У 1902 році в листі до Ольги Кобилянської Михайло Коцюбинський писав:
| “Пишу до Вас під свіжим вражінням од Вашої повісті “Земля”. Я звичайно багато читаю, але признаюся, що давно читав щось таке гарне, таке захоплююче, як “Земля”. Я просто зачарований Вашою повістю – все: і природа, і люди, і психологія їх – все це робить таке сильне вражіння, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу.” |
У 1905 році в листі до відомого хорватського славіста В. Ягича І. Франко писав:
| “Найвидатнішим з її творів є, в усякому разі, великий роман “Земля”… В ньому Кобилянська справді якнайповніше виявила риси свого таланту… Концепція роману задумана тонко і добре викладена, персонажі твору окреслені чітко, і хоч, змальовуючи події, письменниця не виходить за вузькі межі одного села, щоб дати широку картину культурного рівня буковинського народу, то все ж цілість пройнята таким емоційним настроєм, що це надає “Землі” особливого чару… ЇЇ роман “Земля”, крім літературної та мовної вартості, матиме тривале значення ще й як документ способу мислення нашого народу…”. |
Український літературний критик Сергій Єфремов на сторінках журналу “Киевская старина”, а також у книзі “Історія українського письменства” писав про повість “Земля”, що вона “…дає гарну і широку картину життя, – тієї „влади землі”, що так позначилася на хліборобові, на його психіці й побуті, на його вдачі й переживаннях”.
Великою моральною підтримкою для Ольги Кобилянської було також приязне слово Лесі Українки. Українська поетеса вважала “Землю” твором, який гідний того, щоб увійти в скарбницю світової літератури. Вона радила письменниці перекласти “Землю” німецькою мовою і водночас просила в неї дозволу на переклад повісті російською мовою. Високо оцінили повість також письменник Гнат Хоткевич, словенський учений Леопольд Ленард та інші.