Юрій Винничук біографія скорочено викладена в цій статті.
Юрій Павлович Винничук – український журналіст, письменник, редактор.
Юрій Винничук біографія коротко
Народився 18 березня 1952 в місті Станіславів в сім’ї лікаря та інженера-економіста.
Освіту здобув у Прикарпатському університеті імені В. Стефаника (раніше Івано-Франківський педагогічний інститут), філологічний факультет (1969–1973 роки), учитель української мови і літератури.
У 1974 переїхав до Львова, працював вантажником, художником-оформлювачем.
Перші вірші почав друкувати в 1971-1973 роках, з 1981 року друкував у журналах літературні статті, переклади та ін.
У 1987 році організував естрадний театр “Не журись!”, для якого писав сценарії, пісні, виступав на сцені, як комедійний актор. У 1987-1991 роках був також режисером цього театру.
У 1991-1994 завідував відділом містики і сенсацій у львівській газеті “Post-Поступ”, а з 1996 став видавати газету “Гульвіса”, яка існувала до літа 1998 року. З грудня 1997 до 2006 року працював в відновленій газеті “Поступ”, в якій з 1998 вів щотижневу колонку під псевдонімом Юзьо Обсерватор.
Творчість
Автор збірки поезій “Відображення” (1990).
Збірки прози “Спалах” (1990), “Вікна застиглого часу” (2001), “Місце для Дракона” (2002), вибраного в англійському перекладі “The windows of time frozen” (2000), повістей: “Ласкаво просимо в Щуроград” (1992), “Діви ночі” (1992, 1995, 2003), “Житіє гаремноє” (1996), романів “Мальва Ланда” (2000) і “Танго смерті” (2012), краєзнавчих книг: “Легенди Львова” (6 видань, 1999–2003), “Кнайпи Львова” (2000, 2001), “Таємниці львівської кави” (2001), міфологічної енциклопедії “Книга бестій” (2003).
Автор трагікомедії на одну дію “Останній Бункер”.
У 2015 році вийшов роман Аптекар.