“Бажання” Михайль Семенко
Чому не можна перевернути свiт?
Щоб поставити все догори ногами?
Це було б краще. По-своєму перетворити.
А то тiльки ходиш, розводячи руками.
Але хто менi заперечить перевернути свiт?
Мiсяця стягнуть i дати березовоï кашi,
Зорi вiддати дiтям – хай граються,
Барви, що кричать весняно, – служницi Машi.
Хай би одягла на себе всi отi розкошi!
Тодi б, певно, Петька покохав ïï,
скiльки б було сили.
А то ходиш цим балаганом, що звуть –
природа,
Й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!
“Бажання” Семенко аналіз
Ліричний герой вірша горить бажанням перетворити світ. Він уявляє собі, що все буде раціонально, з користю: зорі – дітям, барви — гарній дівчині, щоб її покохав хлопець. Герой сповнений радості життя, яку дає природа – гамірливий ярмарок, і напівіронічно, напівжартівливо скаржиться, що в ній немає ладу, якого б йому хотілося.
Тільки такий оригінальний митець, як Михайло Семенко, міг поставити таке безглузде, на перший погляд, запитання: Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами?
Виявляється, що подібне “бажання” М. Семенко може здійснити сам, і не знайдеться сміливця, хто посмів би йому заперечити. Перевертання світу, здійснене ліричним героєм поезії М. Семенка, виглядає дещо дивним. Він стягує місяця й дає йому “березової каші”, роздає дітям зірки замість іграшок, а служниці Маші дарує весняні берези, щоб її покохав Петька. Михайло Семенко любить постійні зміни, постійну динаміку, Його не влаштовує навіть сама природа, він називає її “балаганом” і прагне, щоб її “чорти вхопили”, адже його “бажання” неможливо виконати.