“Ой Морозе, Морозенку” – українська народна пісня про боротьбу проти соціального та національного гніту. У пісні “Ой Морозе, Морозенку” відобразились усвідомлення народом своєї сили, віра в неминучу перемогу над ворогом. Ясність мети робить навіть смерть героя утвердженням справедливості боротьби проти ворога.
“Ой Морозе, Морозенку” аналіз
Тема “Ой Морозе, Морозенку” : оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.
Ідея “Ой Морозе, Морозенку” : возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.
Основна думка “Ой Морозе, Морозенку” : нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.
Жанр “Ой Морозе, Морозенку” : історична пісня.
Композиція “Ой Морозе, Морозенку”
Твір має свого роду обрамлення – починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка.
- Експозиція: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка. Зав’язка: бій з ворогом. Кульмінація: полон та катування героя. Розв’язка: сум матінки-України з приводу смерті свого сина.
В інших варіантах цієї пісні Морозенко – преславний козак, який “на три милі кругом себе кладе ворожого трупу”, у бою за ним “тече кривавая річка. Ні страху, ні втоми не знає молодий воїн, і лише численність ворогів здолала героя. Терплячи страшні муки, Морозенко не кориться, він виявляє незвичайну витривалість, зневажає смерть і з думкою про Україну гине.
Художні засоби “Ой Морозе, Морозенку”
Епітети: “славний козаче”, “буйне військо”, “голова завзята”, “тяжке горе”, “білий світ”.
Метафори: “Вкраїна плаче”, “Морозенко… сивим конем виграває”, “живцем серце виривали”, “Україна славою покрита”.
Гіпербола: “татар велика сила”.
Риторичні оклики: “Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!”, “Тяжким горем та сльозами, Та кров’ю полита!”
Художні засоби твору підпорядковані його ідейному змісту. Витривалість Морозенка пісня передає за допомогою гіперболи (з вирваним серцем герой із Савур-могили споглядає Україну). Епітети “славний, молодий, голова завзята, буйне військо”, пестливе слово “козаченьки”, присвійний займенник “наші” передають пошану та любов українського народу до своїх оборонців.
Різко протилежні емоційним забарвленням тропи, що змальовують ворогів: вони прокляті, татарська орда порівнюється із страшним громом і чорною хмарою, яка “світ закрила”. Постійний епітет “велика сила” вказує на те, що татар було набагато більше, ніж козаків, проте хоробрі воїни відважно кидаються в бій, захищаючи свої землі.
Характеристика образу Морозенка “Ой Морозе, Морозенку”
Образ Морозенка став узагальненим образом захисника вітчизни. В одних варіантах пісень герой бореться з “ляхами-панами”, в інших – з турками, татарами, з “турком-шведом” чи просто з лихими ворогами.
Основною рисою Морозенка була насамперед любов до Батьківщини, готовність завжди виступити на її захист, виняткова мужність у боях з ворогом. Пісня підкреслює красу і силу улюбленого героя, його хоробрість і молодецтво:
Ой з-за гори та з-за кручі
Буйне військо виступає,
Попереду Морозенко
Сивим конем виграває.
Захищаючи рідні землі, Морозенко хоробро б’ється із заклятими ворогами. Під час бою повністю проявився блискучий талант молодого полководця: татари втратили втроє більше, ніж козаки. Потрапивши в полон, Морозенко мужньо переносить катування (з вирваним серцем герой споглядає Україну із Савур-могили). Цей факт підкреслює незвичайну силу і витривалість героя. В останню хвилину життя Морозенко думає не про себе, а про свою сплюндровану батьківщину.