Після смерті Володимира чотири роки тривала боротьба за владу, в якій переміг Ярослав Мудрий (1019-1054 рр.).
Князювання Ярослава Мудрого:
- відновлення централізованої держави, що послабилася під час міжусобної боротьби; означення території та кордонів держави, удосконалення державного апарату; остаточна перемога над печенігами, припинення їхніх нападів на Русь; піклування про розвиток культури: ведення літописання, виготовлення книг, виникнення шкіл, заснування першої бібліотеки при Софійському соборі; розбудова Києва та інших міст, побудова Софійського собору, Георгіївської та Ірининської церков, Золотих воріт з надбрамною церквою тощо; створення першого писаного зведення законів Київської держави, що одержало назву “Найдавніша правда” чи “Правда Ярослава”, що сприяло подоланню звичаїв кровної помсти; відвоювання у поляків всієї Червоної Русі, розширення кордонів на північному заході; підтримання дружніх зв’язків з Візантією, за винятком 1043-1046 рр.; підтримання постійних дипломатичних стосунків з Німеччиною; подальший розвиток шлюбної дипломатії (Ярослава Мудрого називали “тестем Європи”).
Значення та наслідки діяльності князя Ярослава Мудрого:
- підтримання Київської Русі на вершині розквіту та могутності як провідної держави Європи; зміцнення міжнародного авторитету держави Ярослава Мудрого; посилення єдності та централізації Київської держави, подолання пережитків родового ладу.