Прислів’я про тварин – це спостереження людей протягом багатьох віків, про закономірності в поведінці тварин, про їх звички. Прслівя про дких та домашніх тварин ви можете знайти в цій збірці.
Прислів’я та приказки про тварин
Ось Цікаві прислів’я про тварин, які знає кожен школяр:
- Вовка боятися – в ліс не ходити. Волом зайця не здоженеш. Горобець маленький, а сердечко має. Гусак свині не товариш. Дивиться, як баран на нові ворота. Жди, коли рак свисне. Знай, коза, своє стійло. Кожен кулик своє болото хвалить. Коня кують, а жаба ногу підставляє. Крутиться, як білка в колесі. На те щука в морі, щоб карась не дрімав. Не страши кота салом. Одна ластівка весни не робить. Пливе щука з Кременчука. Сова хоч би літала під небеса, то соколом не буде. Сорока на хвості принесла. Телят боїться, а воли краде, Тремтить, як миша перед котом. Яйця курей не вчать.
Прислів’я про худобу, скотину
- Не будь тією скотиною, що догори щетиною. Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
Прислів’я про тварину
- Всякої тварі по парі. І тварина розумна, дарма, що не говорить. Старий звір ніколи не дрімає.
Прислів’я про барана
- Добрий баранчик, та по-вовчому виє. Куди баран, туди й вівці. Не будь бараном, то й вовк не з’їсть.
Прислів’я про вівцю
- Біда вівцям, де вовк пастухом. Блудна вівця – вовча вечеря. Голу вівцю не стрижуть. З поганої вівці хоч вовни жмут. Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.
Прислів’я про бика
- Бик забув, як телятком був. Був колись бик, та звівся на смик. Захотів молока від бика. Чий би бугай не скакав, а теля наше. Вола голова не боліла, коли корова теля родила. Дмись, не дмись – волом не будеш. З вола дві шкури не деруть. Котрий віл тягне, того ще й б’ють. Старий віл борозни не псує. Знайся віл з волом, а кінь з конем.
Прислів’я про корову
- І чорна корова біле молоко дає. Кожна корова своє теля лиже. Корові не тяжкі свої роги, а матері – свої діти. Корова в дворі – харч на столі. Як корова багато реве, то мало молока дає. У корови молоко на язиці. Та корова завжди молочна, яку продали. Чия корова ричала, а твоя б мовчала. Яка корова, таке й теля.
Прислів’я про теля
- Дай, боже, нашому теляті вовка з’їсти. Ласкаве телятко дві матки ссе. З телячим хвостом у вовки не сунься.
Прислів’я про коня
- Був кінь, та з’їздився. Був на коні і під конем. Хто бува на коні, бува і під конем. Гладь коня вівсом, а не батогом. Дарованому коневі в зуби не дивляться. З доброго коня не шкода і впасти. І золоті удила коневі не милі. Кінь на чотирьох ногах і то спотикається. Котрий кінь везе, то його ще й поганяють. Коневі овес не тяжкий. Коня кують, а жаба ногу підставляє. Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею. Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати. На чужому коні далеко не поїдеш. Не той кінь, що в болото увезе, а той, що витягне. Не можна одноразово на двох конях сидіти. Знає кобила, що віз поломила. Кобила за ділом, а лоша без діла. Кобила за вовком гналась та вовкові в зуби попалась. Кобила з вовком тягалась – хвіст та грива осталась. Не за те кобилу б’ють, що ряба, а за те, що везти не хоче.
Прислів’я про козу
- Були в кози роги, та стерлися. І кози ситі, і сіно ціле. І коза сита, і капуста ціла. Знає, де козам роги виправляють. Де коза ходить, там жито родить. Коза дере лозу, а вовк козу, вовка пастух, пастуха пан, пана юрист, а юристу чортів триста. Коза з вовком тягалася, тільки шкура зосталася. Коза і на базар не хотіла, та її повели. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. Нагадав козі смерть. Нагадав козі смерть, то де не ходить, там пердь. Не довіряй козу вовкові, а капусту козі. Раз козі смерть. У його всі кози в золоті. Від козла ні шерсті, ні молока. Поставили козла город стерегти. Із нього користі, як із цапа молока. Послухав цапа – і сам у барани попав. Напоїш цапа вином, то він і на вовка полізе.
Прислів’я про свиню
- Свині не до поросят, коли її смалять. Дай свині роги – людей поколе. Коли б свині крила, вона б і небо зрила. Із свині чоловік нігди не буде, але з чоловіка свиня ся може стати. На свиню хоч сідло надінь – все конем не буде. Не кидай перлів свиням, бо потопчуть їх ногами. Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл. Свиня не з’їсть, не покачавши. Свиня не з’їсть, поки не обваляє. Свиня болото знайде. Погане поросятко і в жнива мерзне. Не будь тим, що моркву риє.
Прислів’я про осла
- Був би послом, якби не вдався ослом. Держись за гриву, бо за хвіст не вдержишся. Лучче бути хвостом живого собаки, чим головою дохлого лева.
Прислів’я про хлів
- Перше заведи хлівину, а потім скотину. Уже теє реве, що по волу бере.
Прислів’я про кота
- Бачить кіт сало, та сили мало. Буде котюзі по заслузі. Він що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги стає. Гладкий кіт мишей не ловить. Знає кіт, чиє сало з’їв. З чорної кішки білої не зробиш. Кіт з хати – миші на стіл. Кіт з хати – миші танцюють. Кіт спить, а мишей бачить. Кішці смішки, а мишці слізки. Котяча забавка – мишам задавка. Кішку б’ють, а невістці замітку дають. Кота в мішку не купують. Минулася котові масниця. Не все коту масниця. Ніччю всі коти чорні. Чим більше кицьку гладиш, тим вище вона горб підіймає.
Прислів’я про мишей
- І мишка в свою норку тягне корку. Мишка у стозі, а піп у селі ніколи те згинуть. Щур у млині не загине.
Прислів’я про собак
- Далеко куцому до зайця. Піймав куцого за хвіст. Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться. Вдача собача, натура вовча. Вивченого пса нічим не підкупиш. Де свої собаки кусаються, там хай чужі не пхаються. До собаки підходь ззаду, а до коня спереду. Звик собака за возом бігти – побіжить і за саньми. З жиру собака біситься. З собакою дружи, а палицю в руках держи. І собака чує, хто його годує. Кожний пес на своїм смітті пан. Кожний пес перед своїм порогом сміливий. Він, як собака на сіні: і сам не гам, і комусь не дам. Не вір собаці, бо вкусить. Не для пса ковбаса, не для кота сало. Не дражни собаку, так і гавкать не буде. Не тоді собак годують, як на охоту йдуть. Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали. Собака бреше, а вітер несе. Пішла собачими стежками. Свій пес як укусить, то найгірше болить. Скажений пес і хазяїна кусає. Скаженому псові вступайся з дороги. Собака бреше, а кінь іде. Собаці собача смерть. Старий пес дармо не бреше. То дурний собака, що на всіх гавкає. Як собаку годують, так він і гавка. Як не вертись, собако, а хвіст ззаду. Старий звір ніколи не дрімає.
Прислів’я про ведмідя
- Ведмедя не налигаєш. Ведмідь ніколи не вмивається, та він товстий, проте. Де ведмідь, там і шкура. Де й ділась ведмежа натура. Не діли шкуру не вбитого ведмедя. Тягли ведмедя до меду та урвали вуха, тягли ведмедя від меду та урвали хвіст. І ведмедя вчать танцювати. Медвідь танцює, а циган гроші бере. Як на ведмедя мала галуза впаде, то він ричить, а як велика, то мовчить. Ревів ведмідь не тому, що бджоли покусали, а тому, що меду узяти не дали. У ведмедя десять пісень і все про мед. Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав?
Прислів’я про вовка
- Аби вовк ситий і баран цілий. Аби вовк ситий і коза ціла. Бере вовк, та й вовка візьмуть. Великій череді вовк не страшний. Дружній череді вовк не страшний. Вовка в кошару не впускай. Вовка за вухо не втримати. Вовка не треба кликати з лісу, він сам прийде. Вовка ноги годують. Вовка пастухом не ставлять. Вовка пустили в обору, а козла в город. Вовка боятися – в ліс не йти. Вовка як не годуй, а він усе в ліс дивиться. Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться. Вовк змінює шкуру, але ніколи свою натуру. Вовк линяє, а вдачі не міняє. Натура вовка тягне до лісу, а музиканта – до корчми. Вовка в плуг, а він глядить у луг. Вовк в овечій шкурі. Бере вовк і лічені вівці. Вовк вовка в яму не втрутить. Вовк лисиці не рідня, та повадка одна. Вовком орати не будеш. Вовк вовчу думку має. Вовк старіє, але не добріє. Вовк і з лісу вівці бере. Вовк собаки не боїться, але не любить, як він гавкає. Не научиш вовка орати. Впустив вовка до стайні. Дружба з вовком вилазить боком. Е, ти ще не бачив смаленого вовка. Лихо вовкові: зачинили його між вівці. З вовка кепський пастух, а з п’яниці – війт. З вовком дружи, а камінь за пазухою держи. З вовком до паю не ставай. З вовками жити – по-вовчому вити. Або з вовками жити і по-вовчому вити, або з’їденим бути. І вовк свої вовченята любить. Із нехотя з’їв вовк порося. І на вовка буває пригода. Кажуть на вовка: гладкий, а він тиждень не їв. Кликав вовк козу в гості, але та йти не хоче. Коли йдеш до вовка на обід, бери пса з собою. Ми про вовка, а вовк суне. За вовка помовка, а вовк іде. За вовка помовка, а заєць кобилу з’їв. За вовка помовка, а то лис кобилу стис. Про вовка помовка, а чорт пана несе. Не буде з вовка баран. Не за те вовка б’ють, що сірий, а за те, що овечку з’їв. Не такий вовк страшний, як його малюють. Лоша – вовкові паска. Не спиться вовку під селом. Не сунься у вовки з кобилячим хвостом. Туди вовка не тягне, де нічого не пахне. Нюхом вовк ситий не буде. Обійдеться без вовка у кошарі. Який чорт вовком орав, такий в його й хліб їв. Хоч вовки кобилу з’їли, так ми воза не дали. Хоч кобилу вовки з’їли, так голоблі цілі. Хто вродиться вовком, тому бараном не бути. Переказами вовк не ситий. Пізнати вовка по голосу. Пішов вовк по вовну та й сам остався стриженим. Пішов вовчими стежками. Повадиться вовк у кошару ходити, поки все стадо забере. Пожалів вовк кобилу: залишив тільки хвіст та гриву. Солі вовку на хвіст насипав. Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті. Тобі, вовче, кози пасти. Тобі що сіре, те й вовк, що куце, те й заєць. То вже велика біда в лісі, як вовк вовка їсть. Уже воно щось є: коли не вовк, то бура сучка. Утікав від вовка, а натрапив на ведмедя. Хоч і говорім за вовка, та його не болить головка.
Прислів’я про зайця
- Видно зайця по вухах. За двома зайцями не ганяйся. За двома зайцями не гонись, бо й одного не піймаєш. Заєць спить, та очей не жмурить. Зайко ноги лиже, коли втече. Зайця ноги носять, вовка зуби годують. Зловив зайця за хвіст. Не давай зайцеві моркву берегти, а лисиці курей стерегти. Полохливий заєць і пенька боїться. У зайця стільки стежок, як у клубку ниток. Цілував би заєць кобилу, та високо. І в зайця зимою щастя, бо не кожен шубу має. І по заячому сліду інколи знаходять ведмедя. Лаяв заєць вовка, тільки вовк того не чув. Не давай зайцеві моркву берегти, а лисиці курей стерегти. Погнався за зайцем та коневі голову зламав. Хоч і коня загнав, зате зайця піймав. Поневолі заєць біжить, як літати нема чим. У зайця стільки стежок, як у клубку ниток.
Прислів’я про лева
- Лев – цар звірів, а боїться комарів. Мертвого лева і заєць скубне.
Прислів’я про Лисицю
- Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить. Дивиться лисичкою, а думає вовком. Занадився лис у курник, то всі кури повиносить. З лиса лиш кожух добрий. Знати лисицю по хвосту. І на хитру лисицю капкан знайдеться. Кожна лисиця свій хвостик хвалить, а чужий ганить. Кожний лис свою нору любить. Лиса вбили – курям радість. Лисиця од дощу під борону сховалась: “Не всяка,- казала,- крапля капле”. Лисиця спить, а курей бачить. Старого лиса тяжко зловити. У вічі, як лис, а поза очі, як біс. Лис може втратити зуби, але не апетит. Лис став монахом не на те, аби гріхи спокутувати, але щоб нові зробити. Не пускай лиса в курник, а вовка в кошару. Попалася лисиця в пастку та й каже: “Хоч і рано ще, а доведеться заночувати”.
Прислів’я про Їжака
- Голим задом їжака не вб’єш. З їжака не буде бика. Їжак їжака голками не зляка. На мені покатаються, як на їжаку. Казав їжак: “Най буде й так”.
- Не бий бобра – не буде добра. Видра мудра, а й серна не дурна.
Прислів’я про змію
- Вигрій гадину за пазухою, а вона тебе вкусить. Гадину за пазухою має. Гадюка як не вкусить, то засичить. На всяку гадину є своя рогатина. У гадюки нема іншої науки, ніж кусати. Ужалений змією боїться і вірьовки.
Прислів’я про Черв’яка, хробака
- За тобою уже хробак ходить. Кожному свій черв’як серце точить. Малий хробак і великого дуба підточить. Курної хати хробак не їсть. Сидів хробак ціле життя у хроні, а перед смертю уліз у моркву та й уздрів, що там ліпше. Хробак гризе хрін, бо не знає за моркву.
Прислів’я про Комара
- За комаром не ганяйся з топором. З комара зробити вола. З комара роблять слона. Прирівняв слона до комара. Зробив так, що й комар носа не підточить. І комарі кусають тільки до пори. Комар з дуба впаде, та й ще спочиває. Комар коня з’їсть, як вовк поможе. Ніхто не чув, як комар чхнув. Комар і цареві на носі грає. Що комар, то й сила.
Прислів’я про Мух
- Аж на небі чути, як мухи кашляють. Зробив з мухи слона. Муха не боїться обуха. Це мухи коня з’їли, а вовк лиш помагав. Осіння муха боляче кусає. Чує муха, де струп, там і сідає. Хоч яке добре м’ясо, а одна погана муха все перепаскудить.
Прислів’я про Бджолу
- Бджола мала, а й та працює. Бджола летить на всякий цвіт. Бджола летить, де мед пахтить. Бджоли раді цвіту, люди раді меду. В кого бджоли, в того і мед. Добру людину бджола не кусає.
- В гостях і жук м’ясо. Послухавши жука, завжди в гною будеш. Овод роси боїться: “Уранці на росі я каптан замочу!” Цвіркун на видноті не цвірчить. І мурашки мають подушки.
Прислів’я про Жабу
- Аби озеро, а жаба найдеться, що буде квакати. Де ті жаби дінуться, як болото висохне? Дмись, жабо, не дмись, а волом не будеш. Там йому жаба і цицьки дасть. Кожна жаба своє болото хвалить. Роздайся, море, жаба лізе. Не по заказу жаби дощ падає. Там йому жаба й цицьки дасть.
Прислів’я про Риб
- Велика риба в великій воді сидить. Велика риба малу цілою ковтає. Від голови риба гниє. Від голови риба смердіть починає. Риба псується з голови, але чистять її з хвоста. Дешева риба, дешева й юшка. Де риба чіпляється, там і вудку кидай. Неспіймана риба завжди велика. Як дешева рибка, погана юшка. Добре ловити рибу в каламутній воді. І риби наловить, і ніг не замочить. Щоб рибку їсти, треба в воду лізти. Хотів би рибку їсти і в воду не лізти. Легше рибу з’їсти, як піймати. Ми з тобою, як риба з водою. Не буде риба раком. Не все риба, що в воді. Не вчи рибу плавати. Нема над рибу линину, над м’ясо свинину. Ні риба, ні м’ясо. Одна дяка, що за рибу, що за рака. Риба не без кості, чоловік не без злості. Риба глядить, де глибше, чоловік – де лучче. Без риб не вгиб, без олію не зомлію, без кулешу сома втешу. Є риба у воді, та їсти годі. І риба співала б, коли б голос мала. Не до жартів рибі, коли її під жабри гачком зачепили. Нема риби над линину, нема м’яса над свинину. Ото й горе, що риба в морі. Риба та зайці приведуть у старці. Спасибі за рибу, а за раки нема дяки. Я говорив про рибу, ти відповідаєш про раки. Якби люди і риби не одчиняли рота, коли не треба, то багато лиха оминули б. Окунь з раком не примиряться.
Прислів’я про Щуку
- Заснула щука, та зуби не сплять. На те щука в річці, щоб карась не дрімав. Лякали щуку, що в озері її топити будуть. Не всі старі щуки карасів хватають.
Прислів’я про Рака
- Тоді то буде, як рак в ставі свисне. На безриб’ї і рак риба. Пішов на дно раків ловить. Пішов раків годувати. Байдуже ракові, в якім горшку його варять. Біда, раче,- вода кипить. Змилувався бог над раком та й дав йому ззаду очі. Змилувався рак над жабою та й очі видрав. І світ настав, та ще рак не свистав. Як рак па дуба вилізе та свисне, тоді то ся стане. Назад тільки раки лазять. Одного рака горе красить. Правда, що раки, бо червона юшка. Тим рак страшний, що ззаду очі. Чи сяк, чи так, а не буде з риби рак. Чудо, а не раки: самі в торбу лізуть.