Що таке синапс?


Розглянемо Що таке синапс, як він функціонує та яка Будова синапсу.

Що таке синапс?

Синапс — це спеціалізований утвір, який забезпечує перехід збудження з одного нейрона на інший або збудливу клітину (м’язову чи секреторну).

В середньому один аксон утворює понад 2000 синаптичних закінчень.

Термін «синапсис» походить від грецького слова «застібати» і був уведений Ч. Шеррінгтоном у 1897 р.

Синапс утворений Двома мембранами — Пресинаптичною, яка знаходиться на нервовому закінченні і має вигляд гудзиків, кілець, бляшок, і Постсинаптичною, яка міститься на тілі або дендритах нейрона, до якого передається нервовий імпульс. Збудження через синапси передається хімічним шляхом за допомогою Медіатора, який міститься в синаптичних міхурцях, що розташовані в синаптичній бляшці.

Класифікація синапсів:

1) за способом передачі сигналу:

— хімічні;

— електричні

— змішані синапси.

Хімічні синапси можна класифікувати по їх місцю розташування і приналежності відповідним структурам:

    периферичні нервово-м’язові нейросекреторні (аксо-вазальні) рецепторно-нейрональні центральні аксо-дендричні — з дендритами, в т. ч. аксо-шипикові — з дендритними шипиками, виростами на дендритах; аксо-соматичні — з тіламинейронів; аксо-аксональні — між аксонами; дендро-дендритні — між дендритами.

2) за знаком:

— збудливі;

— гальмівні.

Міжклітинна передача імпульсів здійснюється за допомогою трьох типів міжклітинних контактів:

А) хімічних синапсів (збудження і гальмівні впливи передаються в цих синапсах за допомогою медіаторів);

Б) електричних синапсів (вони функціонують за рахунок ионного струму);

В) нексусів, або щільних контактів (властивий низький опір і висока двобічна проникність для йонів).

Медіатор — це біологічно-активна речовина, що виділяється нервовим закінченням і є посередником у процесі синаптичної передачі.

Медіатори поділяються на збуджуючі й гальмівні.

Найчастіше виробляються серед медіаторів : ацетилхолін, адреналін і норадреналін, рідше серотонін, речовина Р, глутамінова кислота, енкефалін, нейротензин, ангіотензин II, дофамін, гліцин та ін.